ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ІДЕЙ РЕНАСІМ’ЄНТО У КАМЕРНО- ІНСТРУМЕНТАЛЬНІЙ СПАДЩИНІ ХОАКІНА ТУРІНИ

Габріела Ласлівна Асталош

doi:10.31866/2410-1176.44.2021.235290

Автор(и)

Габріела Ласлівна Асталош Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5539-2713

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235290

Ключові слова:

іспанська музика; Ренасім’єнто; камерно-інструментальна музика; Хоакін Туріна

Анотація

Мета роботи – на основі детально вивченої камерно-інструментальної спадщини композитора розкрити ретрансляцію принципів Ренасім’єнто в синтезі індивідуального стилю з традиціями іспанської композиторської школи. У процесі дослідження використані такі методи: історичний (вивчення генези жанру); джерелознавчий (опрацювання музикознавчих праць із дотичних питань); аналітичний та структурно-логічний (осмислення та висвітлення хронології історичного аспекту проблеми, освоєння специфіки стилю митця); метод теоретичного узагальнення (для підбиття підсумків). Наукова новизна – уперше в українському мистецтвознавстві комплексно досліджена стильова специфіка камерно-ансамблевої творчості Хоакіна Туріни в аспекті взаємозв’язків з ідеями епохи «нового відродження» Іспанії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Висновки. У результаті ретельного вивчення камерно- інструментального доробку іспанських композиторів зазначеного періоду встановили, що музика країни, увібравши в себе традиції візантійського церковного співу, арабські наспіви, елементи циганського фольклору, еволюціонувала у самобутній культурний феномен. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. став для неї революційним та якісно новим етапом у формуванні багатьох жанрів на специфічно іспанському підґрунті. Серед групи митців епохи Ренасім’єнто окреме місце належить Х. Туріні – фундатору камерно-інструментальної спадщини на ниві андалуського фольклору. Музика цього регіону – одна з найбільш колоритних, екзотичних, привабливих для композитора, сприяла яскраво індивідуальному висловлюванню, стала художньо-образним втіленням життя та побуту народу, спрямувала його стиль на розкриття конкретної образності, картинності, пейзажності, портретності. У своїй креативній діяльності автор збагатив та значно розширив традиції ансамблевої музики завдяки майстерному поєднанню класичних європейських жанрів, романтичної манери висловлювання, імпресіоністичної барвистості гармонійної мови, орнаментальній мелодиці, багатій ритміці.

Біографія автора

Габріела Ласлівна Асталош , Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка

Кандидат мистецтвознавства, старший викладач

Посилання

Dyniak, T. (2017). Ispanskii Fol'klor v Kontekste Fortepiannogo Tvorchestva Kompozitorov Perioda Renacimiento [The Spanish Folklore in the Context of the Piano Creativity of the Renacimiento’s Period Composers]. Problemy Vzaiemodii Mystetstva, Pedahohiky ta Teorii i Praktyky Osvity. Kohnityvne muzykoznavstvo [Problems of Interaction of Art, Pedagogy and Theory and Practice of Education. Cognitive Musicology], 47, 180-193 [in Russian].

Krasotina, I. V. (2010). Enrike Granados. Fortepiannoe Nasledie [Enrique Granados. Piano Heritage] [PhD Dissertation]. Tchaikovsky Moscow State Conservatory, Moscow [in Russian].

Kryazheva, I. A. (2013). Manuel’ de Fal’ya: Vremya, Zhizn’, Tvorchestvo [Manuel de Falla: Time, Life, Creativity]. Moscow Conservatory [in Russian].

Pylatiuk, A. I. (2013). Tendentsii Rozvytku Ispanskoi Skrypkovoi Muzyky u Konteksti Estetyky Renasymiento [Trends in the Development of Spanish Violin Music in the Context of the Aesthetics of Renasimiento] [Abstract of PhD Dissertation]. Kharkiv National I. P. Kotlyarevsky University of Arts, Kharkiv [in Ukrainian].

Visaitova, D. R. (2020). Kamerno-Instrumental’nye Zhanry v Ispanskoi Muzyke Pervoi Poloviny XX Veka i Tvorchestvo Khoakina Turiny [Instrumental Chamber Genres in Spanish Music of the First Half of the 20th Century and the Work of Joaquin Turina]. Yuzhno-Rossiiskii Muzykal’nyi Al’manakh [South-Russian Musical Anthology], 2(39), 48-54. https://doi.org/10.24411/2076-4766-2020-12006 [in Russian].

Yurashevich, I. V. (2018). Nekotorye Aspekty Prelomleniya Natsional'nykh Osobennostei Narodnoi Ispanskoi Muzyki v Sonate № 2 (Sonata Espanola) dlya Skripki i Fortepiano or. 32 Kh. Turiny [Some Aspects of Refraction of Spanish Folk Music National Peculiarities in Sonata Espanola No. 2 for Violin and Piano op. 32 J. Turina]. In Muzyka v Sovremennom Mire: Nauka, Pedagogika, Ispolniteljstvo [Music in the Modern World: Science, Pedagogy, Performance], Proceedings of the XIV International Scientific and Practical Conference, Tambov (pp. 147-155). Tambov State Music and Pedagogical Institute S.V. Rachmaninov [in Russian].

Zaiets, N. V. (2016). Fortepianna Tvorchist I. Albenisa ta E. Hranadosa u Rusli Vidtvorennia Ispanskoi Natsionalnoi Idei [Piano Creativity of I. Albeniz and E. Granados in Line with the Implementation of the Spanish National Idea]. Mizhnarodnyj Visnyk: Kulturologia, Filologia, Muzykoznavstvo [International Journal: Culturology. Philology. Musicology], 2, 191-196 [in Ukrainian].

Zaldúa, M. O. (2010). La Colección Iconográfica del Compositor Joaquín Turina: Análisis Documental: Inventario y Catalogación [The Iconographic Collection of the Composer Joaquín Turina: Documentary Analysis: Inventory and Cataloging] [PhD Dissertation]. Complutense University of Madrid. https://eprints.ucm.es/id/ eprint/11396 [in Spanish].