ПРОБЛЕМИ ЕВОЛЮЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО КАМЕРНО-АНСАМБЛЕВОГО ІНСТРУМЕНТАЛІЗМУ

Антон Олександрович Пославський

doi:10.31866/2410-1176.44.2021.235380

Автор(и)

Антон Олександрович Пославський Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, Україна https://orcid.org/0000-0002-5773-6348

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235380

Ключові слова:

камерний ансамбль; камерно-ансамблевий інструменталізм; темброво-фактурний комплекс інструментального твору

Анотація

Мета статті – розглянути еволюцію європейського камерно-ансамблевого інструменталізму як особливого типу музичного мислення, а також дослідити жанрове поле радикальної трансформації традиційних прийомів композиторського письма. Методологія дослідження. Закономірності камерно-ансамблевого інструменталізму у творах європейських композиторів проаналізовані із застосуванням методу історизму, загальноестетичний метод використаний у дослідженні естетично-стильового феномену інструменталізму, а предмет дослідження статті вдалося системно опрацювати з допомогою музично-аналітичного методу. Наукова новизна. У музично-теоретичних та виконавських дослідженнях проблема інструменталізму розглянута під кутом нових інструментально-виразових засобів музики першої половини XX століття. Уперше проаналізовані витоки, семантика та головні тенденції еволюції камерно-ансамблевого інструменталізму як особливого типу мислення в музичній культурі Європи. Висновки. Джерела і традиції камерно-ансамблевого інструменталізму репрезентовані стилями європейської музики від епохи Бароко до нової Віденської школи. Камерно-інструментальний ансамбль як особливий тип музичного мислення активно функціонує зі стильовими «константами» і «змінними», із темброво-фактурними та просторово-часовими комплексами як стилістичними домінантами в камерно-ансамблевому інструменталізмі. Камерний ансамбль інструментального типу розвивався у двох вимірах: інтроспективному як романтичний камерний ансамбль та конструктивно-ігровому, гастрольному стилі епох пізнього Ренесансу й Бароко. Романтики розробляли переважно темброво-фактурну сферу інструментального ансамблю, експериментували зі складами, створювали нові типи змішаних (політембрових) звучань. Антиромантична лінія розвитку була пов’язана із семантико-композиційним рівнем жанрової системи, докорінним переосмисленням характеру звукових структур у розмаїтих техніках композиції, переакцентуванням у системі засобів виразно-конструктивного комплексу музики.

Біографія автора

Антон Олександрович Пославський , Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка

Кандидат мистецтвознавства, доцент

Посилання

Adorno, T. W. (1999). Izbrannoe: Sotsiologiya Muzyki [Favorites: Sociology of Music] (M. I. Levina & A. V. Mikhailov, Trans.). Universitetskaya kniga [in Russian].

Adorno, T. W. (2001). Filosofiya Novoi Muzyki [Philosophy of New Music] (B. Skuratov, Trans.). Logos [in Russian]. Asafyev, B. (1977). Kniga o Stravinskom [Book about Stravinsky]. Muzyka [in Russian].

Asafyev, B. (1981). O Simfonicheskoi i Kamernoi Muzyke [About Symphonic and Chamber Music]. Muzyka [in Russian].

Cherednichenko, T. (1992). Idei Yu. N. Kholopova k Filosofii Muzyki [Yu. N. Kholopov's Ideas for the Philosophy of Music]. In V. S. Tsenova & M. L. Storozhko (Comps.), Laudamus: K Shestidesyatiletiyu Yu. N. Kholopova [Laudamus: To the Sixtieth Birthday of Yu. N. Kholopov] (pp. 40-48). Kompozitor [in Russian].

Dahlhaus, C. (1973). Zur Problematik der Musikalischen Gattungen im 19. Jahrhundert [On the Problem of Musical Genres in the 19th Century]. In L. Schrade, W. Arlt, E. Lichtenhahn, H. Oesch, & M. Haas (Eds.), Gattungen der Musik in Einzeldarstellungen: Gedenkschrift Leo Schrade [Genres of Music in Individual Representations: Commemorative Leo Schrade] (pp. 840-895). Francke [in German].

Daunoravičienė, G. (1992). Nekotorye Aspekty Zhanrovoi Situatsii Sovremennoi Muzyki [Some Aspects of the Genre Situation щf Contemporary Music]. In V. S. Tsenova & M. L. Storozhko (Comps.), Laudamus: K Shestidesyatiletiyu Yu. N. Kholopova [Laudamus: On the Sixtieth Birthday of Yu. N. Kholopov] (pp. 99-106). Kompozitor [in Russian].

Kupriianenko, E. B. (2010). Alt u Politembrovomu Kamerno-Instrumentalnomu Ansambli Avstro-Nimetskoi Tradytsii (Piznie Baroko – Y. Brams) [Viola in the Polytembre Chamber-Instrumental Ensemble of the Austro-German Tradition (Late Baroque – J. Brahms)] [Abstract of PhD Dissertation]. Kharkiv State I. P. Kotlyarevsky University of Arts, Kharkiv [in Ukrainian].

Kurth, E. (1975). Romanticheskaya Garmoniya i Ee Krizis v "Tristane" Vagnera [Romantic Harmony and its Crisis in Wagner's "Tristan"] (G. Balter, Trans.). Muzyka [in Russian].

Moskalenko, V. (1998). Do Vyznachennia Poniattia "Muzychne Myslennia" [To Define the Concept of "Musical Thinking"]. Ukrainske Muzykoznavstvo [Ukrainian Musicology], 28, 48-53 [in Ukrainian].

Nazaikinskii, E. V. (1982). Logika Muzykal'noi Kompozitsii [The Logic of Musical Composition]. Muzyka [in Russian].

Petrik, V. V. (2018). Filosofskii i Muzykal'nyi Instrumentalizm – Istoki i Osnovnye Aspekty [The Philosophical and Musical Instrumentalism – the Sources and Main Aspects]. Vestnik Tomskogo Gosudarstvennogo Universiteta. Kul'turologiya i Iskusstvovedenie [Tomsk State University Journal of Cultural Studies and Art History], 31, 111-119. https://doi. org/10.17223/22220836/31/11 [in Russian].

Poslavskyi, A. O. (2014). Spetsyfika Strunno-Smychkovoho Instrumentalizmu v Kamernykh Ansambliakh Kompozytoriv Novovidenskoi Shkoly [The Specifics of String and Bow Instrumentalism in the Chamber Ensembles of Composers of the Second Viennese School] [Abstract of PhD Dissertation]. Mykola Lysenko Lviv National Music Academy, Lviv [in Ukrainian].

Rubtsova, D. (2014). Instrumentalizm kak Aspekt Muzykal'nogo Myshleniya. Instrumental'nyi Stil' (Opyt Definitsii Ponyatiya) [Instrumentalism as an Aspect of Musical Thinking. Instrumental Style (Experience of Concept Definition)]. Problemy Vzaiemodii Mystetstva, Pedahohiky ta Teorii i Praktyky Osvity [Problems of Interaction of Art, Pedagogy, Theory and Practice of Education], 39, 363-377 [in Russian].

Simonova, N. V. (1990). Fortepiannyi Kvintet: Voprosy Stanovleniya Zhanra [Piano Quintet: Questions of the Formation of the Genre] [Abstract of PhD Dissertation]. Kyiv State Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv [in Russian].

Tarakanov, M. (1981). Novaya Zhizn' Staroi Formy [New Life of the Old Form]. Sovetskaya Muzyka [Soviet Music], 6, 54-62 [in Russian].

Tukova, I. H. (2003). Funktsionuvannia Instrumentalnykh Zhanrovykh Modelei Zakhidnoievropeiskoho Baroko v Ukrainskii Muzytsi Druhoi Polovyny XX Stolittia [Functioning of Instrumental Genre Models of Western European Baroque in Ukrainian Music of the Second Half of the XX Century] [Abstract of PhD Dissertation]. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv [in Ukrainian].

Wörner, K. H. (1977). Stockhausen: Life and Work (B. Hopkins, Trans.). University of California Press. Yampol'skii, I. M. (1974). Kvartet [Quartet]. In Yu. Keldysh (Ed.), Muzykal'naya Entsiklopediya [Musical Encyclopedia] (Vol. 2, pp. 759-763). Sovetskaya entsiklopediya [in Russian].

Zavialova, O. K. (2000). Violonchelni Sonaty L. van Betkhovena (Ansamblevi Zakonomirnosti Zhanru) [Cello Sonatas by L. van Beethoven (Ensemble Laws of the Genre)] [Abstract of PhD Dissertation]. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv [in Ukrainian].