ОРКЕСТРОВКА ПЕРШОГО КОНЦЕРТУ ДЛЯ ГОБОЯ З ОРКЕСТРОМ ЛЮДВІГА ЛЕБРЕНА І ТРАДИЦІЇ МАНГАЙМСЬКОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235381Ключові слова:
Мангаймська школа; гобойний концерт; Людвіг Лебрен; оркестровка; стильАнотація
Мета статті – проаналізувати оркестровку Першого концерту для гобоя з оркестром Л. Лебрена у світлі традицій Мангаймської школи і стилістичного зсуву від бароко до класицизму. Методологія. Аналіз партитур застосовано для виявлення характерних особливостей викладу в оркестрі у Л. Лебрена; компаративний метод – для порівняння оркестрування у Л. Лебрена та інших композиторів Мангаймської школи; історичний – для контекстуалізації концертів до відповідної епохи. Наукова новизна. Вперше зазначено, що особливостями викладу в оркестрі композиторів- мангаймців треба вважати не лише уславлені crescendi i diminuendi, особливості атаки звуку, злагодженість рухів смичків, відмову від basso continuo, а функціональний перерозподіл інструментів в оркестрі та трансформацію ставлення композиторів до ролі оркестру в жанрі концерту. В цьому контексті й проаналізовано оркестровку Першого концерту для гобоя з оркестром Л. Лебрена. Висновки. Визначено, що Л. Лебрен продовжує традицію, започатковану Я. і К. Стаміцами, прямого впливу вибору соліста на інструментальний склад оркестру. Аналіз особливостей тембру різних дерев’яних духових доводить невипадковість інструментальних комбінацій. Продемонстровано дієвість впливу на модифікацію музичних образів флейт, визначено роль литаврів як «перемикачів настрою». Підкреслено значення переоркестрування для трансформації музичних образів, наголошено на частішому використанні цього прийому композиторами-мангаймцями, порівнюючи з бароковими композиторами. Вказано, що зміни у ставленні до виразності оркестру, кореляція між вибором соліста і складом оркестру, роль переоркестрування у трансформації музичного образу у Концерті Л. Лебрена віддзеркалюють традиції Мангаймської школи та відбивають характер Концерту.
Посилання
Apatsky, V. N. (2010). Istoriya Dukhovogo Muzykal'no-Ispolnitel'skogo Iskusstva [History of Wind Music and Performing Arts]. Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music [in Russian].
Carse, A. (1940). The Orchestra in the XVIIIth Century. W. Heffer & Sons Ltd.
Darda, V. N. (2015). Zhanrovo-Stilevye Parametry Al'tovogo Kontserta v Tvorchestve Kompozitorov Mangeimskoi Shkoly [Genre-Style Parameters of the Viola Concerto in the Works of the Composers of the Mannheim School] [Abstract of PhD Dissertation, Herzen State Pedagogical University of Russia]. Rostov State Rachmaninov Conservatoire, Rostov-on-Don [in Russian].
Dolan, E. I. (2013). The Orchestral Revolution: Haydn and the Technologies of Timbre. Cambridge University Press.
DuBois, T. A. (1983). Christian Friedrich Daniel Schubart's "Ideen zu einer Aesthetik der Tonkunst": An Annotated Translation [PhD Dissertation]. University of Southern California, Los Angeles.
Dvornitskaya, A. V. (2018). Muzykal'naya Kul'tura Mangeima 1760–1770-kh Godov: Poetika Zhanrov [Musical Culture of Mannheim 1760-1770s: Poetics of Genres] [PhD Dissertation]. Gnessin Russian Academy of Music, Moscow [in Russian].
Larsen, J. P. (1967). Some Observations on the Development and Characteristics of Vienna Classical Instrumental Music. Studia Musicologica Academiae Scientiarum Hungaricae, 9(1-2), 115-139.
Ratner, L. G. (1980). Classic Music: Expression, Form, and Style. Collier Macmillan Publishers.
Reinhard, P. G. (1965). Music in the Classic Period. Prentice-Hall.
Roeder, M. T. (1994). A History of the Concerto. Amadeus Press.
Slonimsky, N. (Ed.). (1958). Baker's Biographical Dictionary of Musicians (5th ed.). G. Schirmer.
Titus, R. A. (1965). The Early Clarinet Concertos. Journal of Research in Music Education, 13(3), 169-176. https://doi.org/10.2307/3343671.
Wotton, T. S. (1918). The Harpsichord in the Orchestra. The Musical Times, 59(901), 106-107. https://doi.org/10.2307/909582.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ракочі Вадим Олександрович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.
