ПІКТОГРАМА: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ТА СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК

Автор(и)

  • Андрій Георгійович Зінченко Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-3429-070X
  • Валентин Анатолійович Голіус Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9116-4665
  • Олександр Миколайович Левадний Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5469-1842

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247254

Ключові слова:

піктограма, ідеограма, іконка, знак, символ, інфографіка

Анотація

Мета статті — узагальнити теоретико-методологічні підходи формування та розвитку піктограм як графічних елементів із різних галузей життєдіяльності людини на сучасному етапі. Методи дослідження. Хронологічний та історико-порівняльний методи сприяли реконструкції основних історичних віх піктографічної мови в часовій послідовності та виявленню сучасних галузей її використання. Метод художньо-композиційного аналізу систематизував деякі проєктні рішення для детального розкриття образного потенціалу піктограм. Метод термінологічного аналізу забезпечив виявлення сучасних термінів для позначення піктограм, зокрема в цифровому середовищі. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні джерел з історіографічного аспекту формування піктограм та їхнього розвитку на сучасному етапі; представленні історичних етапів розвитку піктографічної мови та її трансформації, нових функціональних та естетичних якостей у цифровому середовищі. Висновки. Важливим поштовхом у розвитку піктографії став початок ХХ століття. Активне функціонування школи Баухауз та встановлені цим закладом орієнтири, у тому числі й у графічному дизайні, сформували нову систему піктографічної мови для наочного подання інформації. Професійна діяльність О. Нейрата та Л. Лисицького також активізувала лаконічність, впізнаваність та зрозумілість як основні орієнтири у формуванні піктограм. Кінець ХХ століття ознаменував початок цифрової ери, у якій піктограми не лише посіли одне з провідних місць, але і трансформувалися змістовно й естетично, набули інтерактивності та видозмінилися в графічному виконанні. Піксельна структура відображення на моніторах телефонів, планшетів, комп’ютерів зумовила нові правила формування виразності піктограм. На сучасному етапі найбільший розвиток піктограм забезпечується ігровою індустрією, проте риси цілісності, єдиного стилю та підпорядкованості залишаються основними векторами у формуванні цих графічних елементів, зокрема в гейм-дизайні.

Біографії авторів

Андрій Георгійович Зінченко , Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Асистент

Валентин Анатолійович Голіус , Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Асистент

Олександр Миколайович Левадний , Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Народний художник України, доцент, професор

Посилання

Brazgovskaya, E. E. (2019). Semiotika. Yazyki i Kody Kul'tury [Semiotics. Languages and Codes of Culture] (2nd ed.). Yurait [in Russian].

Hiranchiracheep, S., Yamazaki, A., & Foypiku, W. (2016). A Preliminary Surveying of the Meaning of Colored Pictogram Instructions for Emergency Settings in Manufacturing. Procedia Computer Science, 96, 1528-1534. https://doi.org/10.1016/j.procs.2016.08.199

Lisenkova, Yu. V. (2020). Printsipy Otto Neirata i El’ Lisitskogo kak Osnova Prepodavaniya Poligraficheskikh Distsiplin v Baukhaze i Khudozhestvennoi Shkole Vitebska [Principles of Otto Neurath and El Lissitzky as the Basis for Teaching Polygraphic Disciplines at Bauhas and the Vitebsk Art School]. In Nauka, Obrazovanie i Eksperimental’noe Proektirovanie [Science, Education and Experimental Design], Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (pp. 76-80). Moscow Architectural Institute [in Russian].

Lissitzky, E., & Lissitzky-Küppers, S. (1967). El Lissitzky: Maler, Architekt, Typograf, Fotograf [El Lissitzky: Painter, Architect, Typographer, Photographer]. VEB Verlag der Kunst [in German].

Peirce, C. (2000). Izbrannye Filosofskie Proizvedeniya [Selected Philosophical Works] (K. Golubovich, K. Chukhrukizhze, & T. Dmitrev, Trans.). Logos [in Russian].

Romashin, A. (2019, May 13). Piktogramma ili Ikonka? [Pictogram or Icon?]. Romashin Design School. https://blog.romashin-design.com/articles/piktogramma-ili-ikonka.html [in Russian].

Rosa, С. (2015). Design Processes in Pictogram Design: Form and Harmony through Modularity. Procedia Manufacturing, 3, 5731-5738. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2015.07.812

Shepetyak, O. (2014). Klasyfikatsiia Znakiv u Semiotytsi Charlza Pirsa [The Classification of Signs in the Semiotics of Charles Peirce]. Universytetska Kafedra [University Department], 3, 129-136 [in Ukrainian].

Voloshchuk, K. D. (2010). Piktografika v Khudozhestvennoi i Vizual'noi Kul'ture [Pictography in Art and Visual Culture] [Abstract of PhD Dissertation, Altai State University] [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-17

Як цитувати

Зінченко , А. Г., Голіус , В. А., & Левадний , О. М. (2021). ПІКТОГРАМА: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ТА СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (45), 11–17. https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247254

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВА