ХУДОЖНЯ МОВА КОНТЕМПОРАРІ ЯК ФОРМА ВІЗУАЛЬНОГО ЗАУМУ: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ

Андрій Олександрович Пучков

doi:10.31866/2410-1176.45.2021.247339

Автор(и)

Андрій Олександрович Пучков Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-0635-6361

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247339

Ключові слова:

контемпорарі, художня мова, візуальний заум

Анотація

Мета — запропонувати розгляд візуальної та розумової природи проєктів контемпорарі як своєрідної форми візуального зауму. Методи: механізм проведення дослідження полягає у логіко-понятійному розкритті умов існування візуальних форм контемпорарі як творчих прийомів реалізації художником здорового глузду через «розумний зміст». Дослідження спирається на дедуктивно-індуктивний метод, орієнтоване на розв’язання протиріч та демонстрацію міждисциплінарного компаративного підходу до з’ясування природи досліджуваного явища. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в гуманітаристиці розгляд візуальної та розумової природи проєктів контемпорарі здійснено з погляду їхнього опредметнення у формі візуального зауму. Висновки. На підставі залучення результатів міждисциплінарних досліджень зі сфери історії красного письменства показано, що завдання художника та глядача, художника та мистецтвознавця протилежні, для їхнього розв’язання у кожного заготовлені власні методи, що за режимом використання не можуть збігтися в межах здорового глузду та формальної логіки. Особливо ситуація загострюється, щойно йдеться про твори нетрадиційного мистецтва останніх двох десятиліть. Виявлено, що явище контемпорарі встановилося у мистецтві «після» постмодерну, «слідом» за ним, тобто після затвердження точних методів у мистецтвознавстві. Звернення до проєктів контемпорарі як явищ мовного візуального зауму сприяє «прочитанню» проєкту (твору, об’єкту) більш-менш адекватно тому, що мав намір мовити художник. Звичайні мистецтвознавчі методи тлумачення візуальних референцій митця щодо проєктів контемпорарі мають залишитися у минулому, а пошук нових здійснюється на наших очах — з моніторингом явищ контемпорарі арт.

Біографія автора

Андрій Олександрович Пучков , Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, Україна

Доктор мистецтвознавства, професор

Посилання

Arvatov, B. (1923). Rechetvorchestvo (Po Povodu “Zaumnoi” Poezii) [Speeches (Concerning the “Abstruse” Poetry)]. LEF, 2, 79-91 [in Russian].

Bakhtin, M. M. (1986). Estetika Slovesnogo Tvorchestva [Aesthetics of Verbal Creativity] (2nd ed.). Iskusstvo [in Russian].

Balashova, O. (2013, October 29). Tiberii Silvashi: "V Kul’ture Preobladayut Razvlecheniya. My Zhdem, chto Nas Dolzhny Udivit’ i Porazit’" [Tiberii Silvashi: "The Culture is Dominated by Entertainment. We are Waiting for What Should Surprise and Amaze Us"]. Ukrainska Pravda. https://life.pravda.com.ua/society/2013/10/29/142081/ [in Russian].

Balashova, O. (2017, May 8). Tiberii Silvashi: "Barochnyi Mif, Mif Sotsrealizma i Raboty Molodykh Khudozhnikov Ob"Edinila Narrativnaya Funktsiya Kartiny" [Tiberii Silvashi: "The Baroque Myth, the Myth of Socialist Realism and the Works of Young Artists Were United by the Narrative Function of the Painting"]. Korydor. http://www.korydor.in.ua/ua/voices/tiberiy-silvashi-sednev.html [in Russian].

Baudouin de Courtenay, I. A. (1963). Izbrannye Trudy po Obshchemu Yazykoznaniyu [Selected Works on General Linguistics] (Vol. 2). USSR Academy of Sciences Publishing [in Russian].

Croce, B. (1920/2000). Estetika kak Nauka o Vyrazhenii i kak Obshchaya Lingvistika [Aesthetics as the Science of Expression and as General Linguistics] (V. Yakovenko, Trans.; Ch. 1). Intrada. (Original work published 1920) [in Russian].

Drofan, L. (2014). Deviatnadtsiate Hrudnia 1915 Roku: Odyn Den v Istorii [December 19, 1915: One Day in History] (A. O. Puchkov, Ed.). Feniks [in Ukrainian].

Gasparov, M. L. (1974). Sovremennyi Russkii Stikh: Metrika i Ritmika [Modern Russian Verse: Metrics and Rhythm]. Nauka [in Russian].

Gasparov, M. L. (2012). Filologiya kak Nravstvennost’: Stat’i, Interv’yu, Zametki [Philology as Morality: Articles, Interviews, Notes]. Fortuna EL [in Russian].

Gindin, S. I. (Comp.). (1985). Neizdannaya Rabota N. I. Zhinkina po Teorii Obraza [Unpublished Work of N. I. Zhinkin on the Theory of the Image]. Izvestiya Akademii Nauk SSSR. Seriya Literatury i Yazyka [Bulletin of the USSR Academy of Sciences. Literature and Language Series], 44(1), 72-82 [in Russian].

Ilf, I. A., & Petrov, E. P. (1961). Sobranie Sochinenii v 5 Tomakh [Collected Works in 5 Volumes] (Vol. 1). Gosudarstvennoe Izdatel'stvo Khudozhestvennoi Literatury [in Russian].

Imdahl, M. (2011). Opyt Drugogo Videniya: Stat’i ob Iskusstve X-XX Vekov [Experience of a Different Vision: Articles on Art of the 10th-20th Centuries] (A. Weisband, Trans.; 2nd ed.). Dukh і Lіtera [in Russian].

Kirichenko, E. I. (1973). Fedor Schechtel. Stroiizdat [in Russian].

Kovtun, E. F. (2014). Russkaya Futuristicheskaya Kniga [Russian Futuristic Book]. RIP-holding [in Russian].

Novikov, L. A. (1990). Stilistika Ornamental’noi Prozy Andreya Belogo [The Stylistics of Andrei Bely’s Ornamental Prose]. Nauka [in Russian].

Osgood, Ch., Suci, G., & Tannenbaum, P. (1972). Prilozhenie Metodiki Semanticheskogo Differentsiala k Issledovaniyam po Estetike i Smezhnym Problemam [Application of the Semantic Differential Methodology to Research on Aesthetics and Related Problems]. In Yu. M. Lotman & V. M. Petrov (Eds.), Semiotika i Iskusstvometriya: Sovremennye Zarubezhnye Issledovaniya [Semiotics and Art Metrics: Contemporary Foreign Studies] (V. S. Kamenskii, Trans.; pp. 278-297). Mir [in Russian].

Potebnya, A. A. (1989). Slovo i Mif [Word and Myth]. Pravda [in Russian].

Puchkov, A. A. (2019). Iskusstvoispytatel’skoe Promyshlenie o Kontemporari kak o Vide Znaniya (nad Estetikoi Gustava Shpeta) [Art Test Industry about Contemporary as a Form of Knowledge (over the Aesthetics of Gustav Shpet)]. In M. Yu. Savel’eva, T. D. Sukhodub, & G. E. Alyaev (Eds.), Filosofskoe Samoopredelenie Gustava Shpeta [Philosophical Self-Determination of Gustav Shpet] (pp. 220-268). Dmitry Burago Publishing House [in Russian].

Shapir, M. I. (1987). "Grammatika Poezii" i Ee Sozdateli: (Teoriya "Poeticheskogo Yazyka" G. O. Vinokura i R. O. Yakobsona) ["The Grammar of Poetry" and Its Creators: (The Theory of "Poetic Language" by G. O. Vinokur and R. O. Yakobson).]. Izvestiya Akademii Nauk SSSR. Seriya Literatury i Yazyka [Bulletin of the USSR Academy of Sciences. Literature and Language Series], 46(3), 221-236 [in Russian].

Shapir, M. I. (1990). Kommentarii [Comments]. In G. O. Vinokur, Filologicheskie Issledovaniya: Lingvistika i Poetika [Philological Studies: Linguistics and Poetics] (pp. 256-365). Nauka [in Russian].

Shklovskii, V. (1990). Gamburgskii Schet: Stat’i – Vospominaniya – Esse (1914–1933) [The Hamburg Account: Articles – Memories – Essays (1914–1933)]. Sovetskii Pisatel’ [in Russian].

Shpet, G. G. (2007). Iskusstvo kak Vid Znaniya: Izbrannye Trudy po Filosofii Kul’tury [Art as a Kind of Knowledge: Selected Works on the Philosophy of Culture]. Rossiiskaya Politicheskaya Entsiklopediya [in Russian].

Simmat, W. E. (1972). Semanticheskii Differentsial kak Instrument Iskusstvovedcheskogo Analiza [Semantic Differential as a Tool of Art History Analysis]. In Yu. M. Lotman & V. M. Petrov (Eds.), Semiotika i Iskusstvometriya: Sovremennye Zarubezhnye Issledovaniya [Semiotics and Art Metrics: Contemporary Foreign Studies] (L. A. Melamid, Trans.; pp. 298-325). Mir [in Russian].

Smirna, L. & Khamatov, V. (2016, June 1). Modernoe, Sovremennoe i Noveishee Iskusstvo: Popytka Osmysleniya

Ponyatii [Modern, Contemporary and Contemporary Art: an Attempt to Comprehend Concepts]. Art Ukraine. https://artukraine.com.ua/a/modernoe-sovremennoe-i-noveyshee-iskusstvo--popytka-osmysleniya-ponyatiy/#.YV8X-NVBzGg [in Russian].

Vinokur, G. O. (1990). Filologicheskie Issledovaniya: Lingvistika i Poetika [Philological Research: Linguistics and Poetics]. Nauka [in Russian].

Vygotsky, L. S. (1934). Myshlenie i Rech’: Psikhologicheskie Issledovaniya [Thinking and Speaking: Psychological Research]. Gossotsekgiz [in Russian].