АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ДОКУДРАМИ ДЕРРІЛА ЗАНУКА «НАЙДОВШИЙ ДЕНЬ»
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247344Ключові слова:
кіновиробництво, батальний фільм, аудіовізуальні засоби, знімальна група, акторський склад, Дерріл Занук, Друга світова війнаАнотація
Мета статті — визначити основні аудіовізуальні засоби в процесі кіновиробництва докудрами Дерріла Занука «Найдовший день». Роль батального кіно в культурі завжди була особливою, ці фільми формували свідомість поколінь. З огляду на розвиток вітчизняної кіноіндустрії в сучасних соціальних і політичних реаліях вони затребувані в нашому суспільстві, аналіз особливостей знімального процесу класичних зразків цього жанру з теоретичним узагальненням сприяє розумінню його драматургічної логіки. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано історичний підхід (для розкриття особливостей організації знімального процесу) та культурологічний підхід (посприяв виявленню чинників впливу соціокультурних процесів на кіновиробництво докудрами загалом, так і особливо складних її епізодів зокрема). Застосовано загальнонаукові та конкретнонаукові методи, зокрема: метод мистецтвознавчого аналізу (для виявлення ролі аудіовізуального контенту в драматургії сценарію та його впливу на ступінь емоційного сприйняття фільму) та метод теоретичного узагальнення (для підбиття підсумків дослідження). Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві аналізуються особливості знімального процесу докудрами Д. Занука у виборі художніх засобів і практичній реалізації художнього задуму. Висновки. Докудрама Д. Занука «Найдовший день» — це унікальний кінопроєкт, який висвітлює події фатального дня Другої світової війни — 6 червня 1944 р. Рішення продюсера зняти чорно-білий фільм вплинуло на майбутнє кіноіндустрії. Сцени спеціальних операцій (захоплення мосту Пегас, висадка парашутистів, підрив залізниці учасниками французького опору) знімали вночі з використанням жорсткого світла для посилення контрасту. Вербальне наповнення фільму різними мовами є експериментальним, а залучення повсякденної лексики змінило сприйняття сценарної роботи. Випуск фільму прискорив занепад «Кодексу Гейза» та подальшу відмову від нього наприкінці 1960-х років. Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що досвід Занука, описаний у статті, може бути корисним для сучасних режисерів, які знімають фільми про війну.
Посилання
Basinger, J. (2003). The World War II Combat Film: Anatomy of a Genre. Wesleyan University Press.
Bird, G. R. (2011). Tourism, Remembrance and the Landscape of War [Doctoral Thesis, University of Brighton]. British library.
Bruner, K. P. (2013) The Role of Docudrama Films in American Public Memory: World War II as "The Good War" [Undergraduate Research Scholars Thesis, Texas A&M University]. The OAKTrust Digital Repository. https://oaktrust.library.tamu.edu/bitstream/handle/1969.1/148884/BRUNER-THESIS-2013.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Chinita, F. (2018). Redefining Melodrama: Saving Private Ryan as Male Weepie. In D. Roche (Dir.), Steven Spielberg, Hollywood Wunderkind and Humanist (pp. 165-184). Presses universitaires de la Méditerranée.
Edwards, S. (2016). 12 O'clock High and the Image of American Air Power, 1946-1967. In A. Froula & S. Takacs (Eds.), American Militarism on the Small Screen (pp. 46-62). Routledge.
Kurella, A. (2015). Cinematic Analysis: The Longest Day. Scribd. https://ru.scribd.com/document/310301857/Cinematic-Analysis-The-Longest-Day
Labate, S. (2013). Heterolingualism in Second World War Films. KU Leuven.
McCabe, D. (2018). The Cornelius Ryan Collection of World War II Papers. In F. Mehring, H. Bak, & M. Roza (Eds.), Politics and Cultures of Liberation: Media, Memory, and Projections of Democracy (pp. 309-318). Brill.
Rosa, K. M., & Rosa, J. M. (2018). To Kill or Not to Kill: Images of Violence and Cruelty in "Band of Brother". Revista Estudos Anglo-Americanos, 47, 194-209.
Sheffield, C. O. (2001). The War Film: Historical Perspective or Simple Entertainment [Master’s Thesis, University of Florida]. Fort Leavenworth.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Морєва Євгенія Олександрівна, Маслов-Лисичкін Андрій Олегович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.