ДО ПРОБЛЕМИ «МОНОКУЛЬТУРНОСТІ» В МУЗИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247350Ключові слова:
монокультуралізм, монокультурність, мультикультуралізм, глобалізація, сучасне музичне мистецтвоАнотація
Мета статті — проаналізувати контекст вживання терміна «монокультурність» в музиці, визначити особливості співвідношення з поняттям «мультиткультурність», окреслити перспективи їхнього застосування. Методологія дослідження. У роботі використано аналітичний та компаративний методи — аналізується контекст застосування терміна «монокультурність» у культурологічній та музикознавчій літературі, порівнюються значення в тлумаченні різних дослідників. Наукова новизна дослідження — окреслення критеріїв застосування понять «монокультурність» («монокультуралізм») і «мультикультурність» («мультикультуралізм») у музикознавчому дискурсі. Висновки. Під час дослідження виявлено, що в музичному мистецтві термін «монокультурність» автори розуміють по-різному — у значенні зосередження на традиціях певних національних спільнот (з обмеженням міжнаціональних впливів) або на конвенціях поодиноких соціальних спільнот (з обмеженням національної самобутності), прикладами яких є радянська соцреалістична доктрина (обмеження впроваджувалися чиновниками КПРС) або сучасне масове мистецтво (обмеження, зумовлені законами ринкової економіки). Детально проаналізовано вживання терміна «монокультурність» критиками видання «The Claquers» у творах, які виконані в рамках мистецького проєкту «Ковчег „Україна”», зокрема народних пісень в автентичному звучанні та сучасних обробках, симфонічних творів Д. Бортнянського, М. Лисенка, Б. Лятошинського, М. Скорика та ін. Доведено, що термін «монокультурність» автори вживають некритично у негативному емоційному забарвленні, джерела якого походять із певних напрямів соціології та агрономії, що створює підґрунтя для дискримінації та стигматизації творчих ініціатив, спрямованих на підтримання і розвиток самобутнього національного мистецтва. Зауважено, що невизначеність, неусталеність терміна «монокультурність» в музичному мистецтві є передумовою для некритичного, політично вмотивованого його застосування. Водночас і протилежне поняття — «мультикультуралізм», неоднозначно оцінене культурологами, можливе для застосування у музичному мистецтві.
Посилання
Drozhzhyna, S. (2008). Multykulturalizm: Teoretychni i Praktychni Aspekty [Multiculturalism: Theoretical and Practical Aspects]. Politychnyi Menedzhment [Political Management], 3(30), 96-106 [in Ukrainian].
Hrytsenko, O. (2019). Kulturnyi Prostir i Natsionalna Kultura: Teoretychne Osmyslennia ta Praktychne Formuvannia [Cultural Space and National Culture: Theoretical Understanding and Practical Formation]. Institute for Cultural Research of the National Academy of Arts of Ukraine [in Ukrainian].
Huntington, S. P. (1996). The Clash of Civilisations and the Remaking of World Order. Simon & Schuster.
Kolodii, A. (2008). Amerykanska Doktryna Multykulturalizmu i Etnonatsionalnyi Rozvytok Ukrainy [American Doctrine of Multiculturalism and Ethno-National Development of Ukraine]. Ahora, 6, 5-14 [in Ukrainian].
Kozarenko, O. (2000). Fenomen Ukrainskoi Natsionalnoi Muzychnoi Movy [The Phenomenon of the Ukrainian National Musical Language]. Shevchenko Scientific Society [in Ukrainian].
Liashenko, I. F. (1991). Natsionalne ta Internatsionalne v Muzytsi [National and International in Music]. Naukova dumka [in Ukrainian].
Liudkevych, S. (1999.). Doslidzhennia, Statti, Retsenzii, Vystupy [Research, Articles, Reviews, Speeches] (Vol. 1). I. Krypyakevych Institute of Ukrainian Studies of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Oxford University Press. (2021). Monoculturalism. In Lexico.com. Retrieved October 30, 2021, from https://www.lexico.com/definition/monoculturalism
Rozumeiko, I., & Sirenko, L. (2021, September 1). Kovcheh "Ukraina" – Korabletroshcha Natsionalnoho Kulturnoho Kodu [Kovcheh "Ukraine" – a Shipwreck of the National Cultural Code]. The Claquers. https://theclaquers.com/posts/7359 [in Ukrainian].
Savchuk, I. (2016). Borys Liatoshynskyi i Polska Kultura: Typolohichni Osoblyvosti [Borys Liatoshynsky and Polish Culture: Typological Features]. Naukovyi Visnyk Natsionalnoi Muzychnoi Akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho [Scientific Herald of Tchaikovsky National Academy of Music of Ukraine], 114, 16-49 [in Ukrainian].
Shils, E. (1997). Natsiia, Natsionalnist, Natsionalizm i Hromadianske Suspilstvo [Nation, Nationality, Nationalism and Civil Society] (V. Yeshkiliev, Trans.). In E. Shils, The Virtue of Civility: Selected Essays on Liberalism, Tradition, and Civil Society (pp. 188-224). Liberty Fund. http://www.ji.lviv.ua/n21texts/shilz.htm [in Ukrainian].
Tsekhmistro, O. V. (2012). Kulturno-Istorychni Peredumovy Rozvytku Ukrainskoi Vokalno-Symfonichnoi Muzyky Ostannoi Tretyny XX st. [Cultural and Historical Preconditions for the Development of Ukrainian Vocal and Symphonic Music of the Last Third of the 20th Century]. Kultura Ukrainy [Culture of Ukraine], 37, 224-232 [in Ukrainian].
Usatenko, T. (2011). Identychnist v Konteksti Mystetskoi Osvity [An Identity in the Context of Artistic Education]. Estetyka i Etyka Pedahohichnoi Dii [Aesthetics and Ethics of Pedagogical Action], 1, 137-148 [in Ukrainian].
Zharinov, V. I., & Dovhan S. V. (2008). Ahroekolohiia: Terminolohichnyi ta Dovidkovyi Material [Agroecology: Terminological and Reference Material]. Nova knyha [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Бондаренко Андрій Ігорьович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.
