МУЗИЧНА ТВОРЧІСТЬ ДОРИ ПЕЯЧЕВИЧ ЯК ФЕНОМЕН ПІЗНЬОРОМАНТИЧНОГО СТИЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247377Ключові слова:
Дора Пеячевич, композитор, гендерна політика, пріоритетні напрями композиціїАнотація
Мета статті — проаналізувати музичний доробок хорватської композиторки Дори Пеячевич ХІХ–ХХ століть, визначити принципи виконавської та композиторської майстерності, здійснити класи- фікацію її музичних творів. Методологія. У статті застосовано методологію системного аналізу, яка по- єднала такі методи: аналітичний (реконструкція загальної картини життєвого і творчого шляху Дори Пеячевич на підставі інформації з пояснювальних записок до нотних збірок, уривків із книги хорват- ської музикознавиці Koraljka Kos, дисертації Richard D. Auvil, де зроблено художній переклад текстів пі- сень Дори Пеячевич англійською мовою, інтернет-ресурсів і статті авторки) та обсерваційний (власний педагогічний аналіз та експеримент: керівництво творчим проєктом «Маловідомі жінки-композиторки» з 2011 року, в контексті якого — впровадження в навчальний процес студентів і магістрів класу концерт- мейстерства Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, кафедри музики Університету ім. Я. Длугоша (курс «Warsztaty Artystyczne», Польща, Ченстохова) творів цієї композиторки і виконання їх на концертній естраді (2020, 2021). Наукова новизна. Запропоновано класифікацію музичних творів Дори Пеячевич із погляду виконавських і композиторських принципів. Висновки. Зазначено, що в історії акаде- мічної музики є чимало забутих імен талановитих жінок-композиторок, які заслуговують на дослідження їхнього життєпису, щоб заповнити значну прогалину в історії світової музичної культури. Доведено, що творчість Дори Пеячевич постає прикладом створення нових традицій композиторського стилю, поза кон- текстом якого неможливо уявити музичне мистецтво Хорватії. Стверджено, що її композиторська спадщина здатна збагати навчальні програми студентів-піаністів, вокалістів та інструменталістів навчальних закладів середньої та вищої музичної ланки, оновити їхні концертні програми. Матеріали дослідження доповнять певні розділи теоретичних навчальних дисциплін «Історія музики», «Аналіз музичних творів», «Музична інтерпретація» та ін.
Посилання
Auvil, R. D. (2014). A Reference for the Art Songs of Dora Pejačević with English Translations of the Song Texts [Doctoral Dissertation, University of North Carolina at Greensboro]. https://libres.uncg.edu/ir/uncg/f/Auvil_uncg_0154D_11419.pdf
Blevins, P. (n.d.). An Introduction to Croatian Composer Dora Pejačević. Retrieved September 20, 2021, from http://www.maudpowell.org/signature/Portals/0/pdfs/New%20Articles/Dora%20Pejacevic%20for%20Signature.pdf
Cohen, A. I. (1987). International Encyclopedia of Women Composers (Vol. 2; 2nd ed.). Books & Music USA.
Countess Dora. (2021, April 9). In Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/Countess_Dora Kos, K. (2008). Dora Pejačević. Muzički informativni centar Koncertne direkcije Zagreb [in Croatian].
Molchanova, T. O. (2020). Zhinky-Kompozytorky: Genderna Polityka Chasu [Women Composers: Gender Politics of Time]. Naukovi Zbirky Lvivskoi Natsionalnoi Muzychnoi Akademii imeni M. V. Lysenka. Muzykoznavchyi Universum [Collection of Scientific Articles of the M. V. Lysenko National Music Academy of Lviv. Musicological Universum], 46, 311-332 [in Ukranian].
Pejačević, D. (1995). Sonata za Violinu i Klavir, D dur, Op. 26 [Sonata for Violin and Piano, D major, Op. 26] (Foreword by Koraljka Kos; Organized by Maja Dešpalj-Begović). Gazothylacium Musicae Croaticae [in Croatian].
Pejačević, D. (2007). Slavenska Sonata za Violinu i Glasovir, Op. 43 [Slavic Sonata for Violin and Piano, Op. 43] (Prepared by Radovan Lorković). Gazothylacium Musicae Croaticae [in Croatian].
Pejačević, Dora. (2020, Marсh 13). In Wikipedia. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87,_%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%B0 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Молчанова Тетяна Олегівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.