МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ НЕОПЛАСТИЦИЗМУ НА ПРИКЛАДІ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОМАСА ГЕРРІТА РІТВЕЛЬДА
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247399Ключові слова:
неопластицизм, «Де Стиль», будинок Трус Шредер, Академія Герріта Рітвельда, дизайн, архітектураАнотація
Мета статті — розкрити міждисциплінарний потенціал неопластицизму в контексті дослідження проєктної діяльності одного з яскравих представників групи «Де Стиль» Томаса Герріта Рітвельда. Для вивчення стану досліджуваної проблеми були використані наступні методи: комплексного історико-культурного і стилістичного аналізу, що дозволив осмислити проєктну діяльність Т. Г. Рітвельда в контексті фактичних соціальних та культурних тенденцій розвитку європейського суспільства того часу; хронологічного аналізу і синтезу — для узагальнення історико-культурних завдань і мистецьких трансформацій у проєктній діяльності Т. Г. Рітвельда; аналітично- систематичний — для систематизації результатів дослідження проблеми. Наукова новизна роботи полягає у розкритті міждисциплінарного характеру течії неопластицизму, висвітленні основних віх цього багатозначного розвитку в розрізі проєктної діяльності Томаса Герріта Рітвельда, оскільки саме цей аспект є недостатньо розкритим в навчальній та професійній літературі з дизайну. Висновки. Трансформація неопластицизму в міждисциплінарний була неможлива без проєктної діяльності Томаса Герріта Рітвельда, який одним із перших перетворив образотворчі якості неопластицизму в тривимірні, що проявилося в безлічі його новаторських об’єктів дизайну та архітектурних споруджень. Починаючи з будинку Трус Шредер в 1924 році та впродовж всієї проєктної діяльності Г. Рітвельд експериментував з матеріалами, конструкціями та технологіями, розроблюючи індивідуальні проєктні рішення під кожний окремий випадок в об’єктах дизайну та архітектури. Щодо візуального сприйняття цих об’єктів, то в них графічна виразність неопластицизму знайшла нове тривимірне відображення. Додавання глибини, перспективи та різних площин розкриття перетворило неопластичне мистецтво в неопластичний дизайн та архітектуру. Навіть сьогодні ці проєкти, а деякі з них майже сторічної давнини, все ще мають сучасний вигляд та новаторське значення, що надихає митців із різних країн та різних творчих галузей доповнювати здобутки проєктно-художньої культури власними «неопластичними» розробками.
Посилання
Bhaskaran, L. (2006). Dizajn i Vremya: Stili i Napravleniya v Sovremennom Iskusstve i Arhitekture [Design of the Times: Using Key Movements and Styles for Contemporary Design]. Art-Rodnik [in Russian].
Gabison, M., & Kranen, J. (Eds.). (1989). De ene Hemel is de andere niet – A Choice of Heavens. Gerrit Rietveld Academie [in Dutch, in English].
Gogh, J. (2005). Doe het zelf – Do It Yourself. Gerrit Rietveld Academie [in Dutch, in English].
Ikonnikov, A. V. (2002). Arhitektura ХХ Veka: Utopii i Real’nost’ [20th Century Architecture: Utopias and Reality] (Vol. 2). Progress-Traditsiya [in Russian].
Kurita, J. (2005). G. T. Rietveld, Schröder House 1923 the Netherlands (K. Miyamoto, Phot.). Banana Books.
Nedostupov, R. A. (2008). Neoplastitsizm kak Napravlenie Abstraktsionizma i Ego Vliyanie na Sovremennyi Dizain i Arkhitekturu [Neoplasticism as a Direction of Abstractionism and Its Influence on the Modern Design and Architecture]. Visnyk Kharkivskoi Derzhavnoi Akademii Dyzainu i Mystetstv [Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts], 3, 94-106 [in Russian].
Speaks, M., & Hadders, G. (1999). Mart Stam’s Trousers: Stories from Behind the Scenes of Dutch Moral Modernism.010 Publishers.
UNESCO. (2000, November 30). Rietveld Schröderhuis (Rietveld Schröder House). https://whc.unesco.org/en/list/965/ White, M. (2003). De Stijl and Dutch Modernism. Manchester University Press.
Zijl, I. van (2001). Rietveld in Utrecht: Burg, Straat, Kade, Gracht, Laan. Centaal Museum [in Dutch].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вергунова Наталія Сергіївна, Вергунов Сергій Віталійович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.