МІМЕЗИС І ПОЙЕСІС У ФОРМУВАННІ СІЛЬСЬКОГО ПРЕДМЕТНОГО СЕРЕДОВИЩА ХХ СТОЛІТТЯ НА СЛОВ’ЯНО- РОМАНСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Юлiя Анатоліївна Жданович Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5611-4475

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247400

Ключові слова:

мімезис, пойесіс, сільське предметне середовище, слов’яно-романське пограниччя, Україна, Румунія, Молдова, етнографія, мистецтво, дизайн

Анотація

Мета статті — аналіз ролі мімезису й пойесісу у формуванні мистецьких і дизайнерських компонентів сільського предметного середовища ХХ століття на слов’яно-романському пограниччі України. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичний, мистецтвознавчий та порівняльно-історичний методи. Системно-аналітичний метод використаний для систематизації понять мімезису й пойесісу в історії формування дизайну предметного середовища. Мистецтвознавчий метод застосований для визначення особливостей культурно-етнічної та мистецької ідентифікації мешканців слов’янсько-романського прикордоння, а порівняльно-історичний — для конкретизації місця мімезису й пойесісу в історичній ретроспективі ХХ століття на слов’яно-романському пограниччі України. Наукова новизна дослідження полягає у визначені наукових концептів мімезису й пойесісу в розрізі як етнографії й краєзнавства, так і сфери дизайну й мистецтва; обґрунтуванні рівня наслідування і креативності в матеріальному побуті порубіжжя слов’янського світу з романським на території Південно-Західної України. Висновки. Встановлено, що мімезис та пойесіс — це поняття, що динамічно розвиваються в контексті етнографічного розвитку етнічних прикордонних регіонів України. В процесі формування сільського предметного середовища мешканці традиційної культури схильні до наслідування (мімезису). Водночас входження інноваційності в повсякденний уклад залишає місце творчості й нововведенням (пойесісу). Наскільки тісно вони переплетені — залежить не лише від регіону чи населеного пункту, а й від окремої сільської родини — української, румунської чи змішаної. Виявлено, що для нашої країни не були характерні політичні пограниччя, бо кордони в середині ХХ століття прокладалися без урахування етнічного чинника і перевага надавалася ідеологічним і безпековим засадам. Проаналізовано загальні тренди прагнення до наслідування й творчості у формуванні дизайну предметного середовища на українському пограниччі на прикладі україно- румунського (Буковина, Закарпаття) та україно-молдавського (Поділля, Одещина, Бессарабія) пограниччя. Окреслено специфіку культурно-етнічної та мистецької ідентифікації мешканців слов’янсько-романського прикордоння: православне віросповідання та використання української та румунської мов у повсякденному житті. Мімезисом зазначеної ситуації є те, що мова й мистецтво традиційно відрізняли українців від молдаван і румун (натомість релігія об’єднувала ці етноси). Пойесіс, очевидно, полягає в тому, що одним із найміцніших чинників національної належності в цьому регіоні є дизайн предметного середовища, який формувався під впливом як географії (Карпати, лісостеп, степ, близькість до моря), так і розуміння кожним етносом духовного розвитку й економічних чинників. Обґрунтовано, що зображені й розглянуті явища на українському пограниччі з Румунією й Молдовою детально відображають тренди, притаманні більшості подібних територій Центрально-Східної Європи, а також виражають достатню диверсифікованість та неоднозначність еволюції етнічних спільнот в умовах пограниччя, особливо коли мова йде про різні за історичним минулим народи — слов’янські та романські.

Біографія автора

Юлiя Анатоліївна Жданович , Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна

Аспірантка

Посилання

Diachenko, Yu. H. (2002). Internatsionalne ta Natsionalne v Suchasnomu Dyzaini [International and National in Modern Design]. Visnyk Kharkivskoi Derzhavnoi Akademii Dyzainu i Mystetstv [Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts], 6, 248-250 [in Ukrainian].

Dubinina, V. (2018). Hermenevtychnyi Proiekt V. Dilteia [W. Dilthey's Hermeneutic Project]. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia Filosofsko-Politolohichni Studii [Visnyk of The Lviv University. Philosophical Political studies], 16, 31-36 [in Ukrainian].

Dubova, O. B. (2001). Mimesis i Poiesis: Antichnaya Kontseptsiya "Podrazhaniya" i Zarozhdenie Evropeiskoi Teorii Khudozhestvennogo Tvorchestva [Mimesis and Poiesis: The Ancient Concept of "Imitation" and the Birth of the European Theory of Artistic Creativity]. Pamyatniki istoricheskoi mysli [in Russian].

Nikitina, N. N. (1978). Mimesis i Poiesis v Estetike Aristotelya [Mimesis and Poiesis in Aristotle's Aesthetics]. Vestnik Moskovskogo Universiteta. Seriya 7: Filosofiya [Moscow University Bulletin. Series 7: Philosophy], 1, 75-85 [in Russian].

Perets, O. O. (2006). Humanizatsiia Suchasnoho Predmetno-Prostorovoho Seredovyshcha Ukrainskykh Rehioniv Khudozhnimy Znakamy Tradytsiinoi Estetyky [Humanization of the Modern Subject-Space Environment of Ukrainian Regions by Means of Artistic Simbols of Traditional Aesthetics]. Visnyk Kharkivskoi Derzhavnoi Akademii Dyzainu i Mystetstv [Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts], 5, 43-56 [in Ukrainian].

Podoroga, V. (2006). Mimesis. Materialy po Analiticheskoi Antropologii Literatury [Mimesis. Materials on the Analytical Anthropology of Literature] (Vol. 1). Kul'turnaya revolyutsiya; Logos; Logos-altera [in Russian].

Ponomarov, A., Artiukh, L., & Betekhtina, T. (1993). Ukrainska Mynuvshyna: Iliustrovanyi Etnohrafichnyi Dovidnyk [Ukrainian Past: Illustrated Ethnographic Guide]. Lybid [in Ukrainian].

Rendiuk, T. H. (2012). Natsionalni Menshyny v Ukrainsko-Rumunskykh Vidnosynakh: Istorychnyi Dosvid ta Suchasni Problemy (1990-2007 roky) [National Minorities in Ukrainian-Romanian Relations: Historical Experience and Modern Problems (1990-2007)] [Abstract of DSc Dissertation, Diplomatic Academy of Ukraine] [in Ukrainian].

Shcherbakivskyi, V. (1980). Ornamentatsiia Ukrainskoi Khaty [Ornamentation of the Ukrainian House]. Bohoslovy [in Ukrainian].

Shteinbuk, F. (2009). Tilesnist – Mimezys – Analiz (Tilesno-Mimetychnyi Metod Analizu Khudozhnikh Tvoriv) [Corporeality – Mimesis – Analysis (Corporeal-Mimetic Method of Analysis of Works of Art)]. Znannia Ukrainy [in Ukrainian].

Strelchuk, N. V., Chuchko, M. K., Bodnariuk, B. M., Vorotniak, I. D., & Herman, M. H. (2018). Etnokulturnyi ta Etnopolitychnyi Landshaft Prykordonnykh Rehioniv Ukrainy, Moldovy ta Rumunii: Istorychna Retrospektyva i Suchasnyi Stan [Ethnocultural and Ethnopolitical Landscape of the Border Regions of Ukraine, Moldova and Romania: Historical Retrospective and Current State]. Tekhnodruk [in Ukrainian].

Yukhymyk, Yu. V. (2005). Mimezys: Estetyko-Mystetstvoznavchyi Analiz Zasadnychoho Pryntsypu Klasychnoho Mystetstva [Mimesis: Aesthetic and Art Analysis of the Basic Principle of Classical Art]. Ekspres [in Ukrainian].

Yukhymyk, Yu. V. (2013). Asotsiatyvnist yak Baza Khudozhnoho Mimezysu [Associativity as the Basis of Artistic Mimesis]. Visnyk Natsionalnoi Akademii Kerivnykh Kadriv Kultury i Mystetstv [National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald], 3, 3-7 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-17

Як цитувати

Жданович , Ю. А. (2021). МІМЕЗИС І ПОЙЕСІС У ФОРМУВАННІ СІЛЬСЬКОГО ПРЕДМЕТНОГО СЕРЕДОВИЩА ХХ СТОЛІТТЯ НА СЛОВ’ЯНО- РОМАНСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ УКРАЇНИ. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (45), 233–240. https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247400

Номер

Розділ

ДИЗАЙН