РЕСТАВРАЦІЯ МОНУМЕНТАЛЬНОГО ЖИВОПИСУ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.257944Ключові слова:
науковий метод, наукове дослідження, реставрація стінопису, стан пам’ятки, структура стінописуАнотація
Мета статті — узагальнити дослідження реставраційних робіт, що проводились зі стінописом Софійського собору міста Києва впродовж першої половини ХХ ст. (період до Другої світової війни), визначити характерні риси, притаманні кожному з етапів. Методи дослідження. У процесі вивчення та аналізу матеріалів дослідження було застосовано історико-культурний, комплексний, структурний та індуктивний методи, які є взаємодоповнювальними та посприяли систематизації різноманітних поглядів на формування школи наукової реставрації. Було також застосовано методи мистецтвознавчого аналізу для дослідження техніко-технологічного аспекту реставрації стінописів Софії Київської початку ХХ ст. та метод типології для систематизації матеріалів наукової розвідки. Результати. Розглянуто питання реставрації стінопису в контексті дизайну інтер’єру; досліджено техніко-технологічний аспект; систематизовано реставраційні роботи, виконані в зазначений період; обґрунтовано необхідність вивчення вказаного періоду як доби зародження наукового підходу в реставраційній галузі. З’ясовано, що поновлювальні роботи, проведені в Софійському соборі міста Києва до Другої світової війни, є поетапним, плановим підходом до становлення науковості в реставраційній галузі в Україні. У вказаний період, що відзначився діяльністю багатьох провідних реставраторів, було створено підґрунтя для формування наукового підходу під час реставрації стінопису. Результати роботи плідно розвинули фахівці київського центру реставрації монументального живопису під керівництвом Калениченка Луки Петровича вже в повоєнні роки. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що зазначений період реставраційної діяльності розглядається як доба зародження наукового підходу в роботі з пам’ятками монументального мистецтва в Україні в ХХ столітті крізь техніко-технологічну призму.
Посилання
Afanasiev, V. (2006). Rozvidky z istorii ukrainskoho mystetstvoznavstva [Explorations on the history of Ukrainian art]. In V. Sydorenko (Ed.), Narysy z istorii obrazotvorchoho mystetstva Ukrainy XX st. [Essays on the history of fine arts of Ukraine in the twentieth century] (Vol. 2, pp. 45-56). Intertekhnolohiia [in Ukrainian].
Bilokin, S. (1988). Mykhailo Boichuk i problemy monumentalizmu [Mykhailo Boichuk and the problems of monumentalism]. Pamiatky Ukrainy [Sights of Ukraine], 2, 10-13 [in Ukrainian].
Ivanysko, S. (2006). Restavratsiia freskovoho maliarstva Sofii Kyivskoi (1920–30-ti rr.) [Restoration of frescoes by Sophia of Kyiv (1920s–30s)]. Pamiatky Ukrainy: istoriia ta kultura [Sights of Ukraine: history and culture], 1-2, 64-77 [in Ukrainian].
Kalenichenko, L. (1958). Restavratsiya mozaik i fresok Sofii Kievskoi [Restoration of mosaics and frescoes of Sophia of Kyiv]. Iskusstvo [Art], 6, 65-71 [in Russian].
Kalenichenko, L., & Plyushch, O. (Comps.). (1961). Rekomendatsii sposobov raskrytiya drevnei freskovoi zhivopisi [Recommendations for methods of revealing ancient fresco painting]. Academy of Construction and Architecture of the Ukrainian SSR [in Russian].
Koreniuk, Yu. (1999). Z istorii restavratsii Sofii Kyivskoi [From the history of the restoration of Sophia of Kyiv]. ANT, 1, 19-24 [in Ukrainian].
Nestulia, O. (1995). Dolia tserkovnoi starovyny v Ukraini. 1917–1941 rr. [The fate of church antiquity in Ukraine. 1917–1941] (Vol. 1). Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Nikitenko, N. M. (2000). Sobor Sviatoi Sofii v Kyievi [St. Sophia Cathedral in Kyiv]. Tekhnika [in Ukrainian].
Tymchenko, T. (2001). Kyivska shkola restavratsii stankovoho maliarstva (1920–1930 rr.) [Kyiv school of easel painting restoration (1920–1930)]. Pamiatky Ukrainy: istoriia ta kultura [Sights of Ukraine: history and culture], 4, 48-71 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Наталія Веретко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.