МУЗИЧНА ТЕРАПІЯ: РОЛЬ МІЖГАЛУЗЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ФОРМУВАННІ ФАХОВОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА КОНКРЕТИЗАЦІЇ СФЕРИ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258618Ключові слова:
арттерапія, музична терапія, психокорекція, методи терапевтичного впливу, міжгалузева взаємодія, соціальна та вікова педагогікаАнотація
Мета статті – визначити провідні сучасні тенденції основних галузей музичної терапії з врахуванням досвіду світових наукових шкіл. Методологія дослідження окреслюється використанням історико- культурологічного підходу до вивчення становлення та розвитку музичної терапії, а також методів аналізу та порівняння для простеження основних напрямів музикотерапії й міжгалузевих впливів вагомих наукових результатів. Результати. Доведено, що динамічність розвитку музичної терапії з часу її створення виявляє певну стабільність у нарощенні та апробації нових відгалужень. Їхня логічна поява пояснюється своєрідними «перехресними» міжгалузевими впливами та залученням на певних етапах вагомих наукових результатів із різних галузей знань, у тому числі віддалених від практичної медицини, традиційної музичної освіти, класичних музикознавства і педагогіки. Наголошено, що завдяки внутрішній диференціації окремих її складових постійно оновлюється системність галузі, яка сформована на перетині педагогіки, теорії соціальної комунікації, культурології та інших споріднених дисциплін. Визначено, що провідними у музикотерапії є медицина, психологія і педагогіка, що розвивається як інтегративна дисципліна на стику нейрофізіології, психології, рефлексології, музикознавства та інших дисциплін. Наукова новизна полягає у виявленні спільних засобів і підходів наукового пізнання музичної практики до психологічної, ментальної, поведінкової корекції людської діяльності на різних вікових етапах.
Посилання
Aigen, K. S. (2013). The Study of Music Therapy: Current Issues and Concepts. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315882703
Aldridge, G., & Aldridge, D. (2008). Melody In Music Therapy: A Therapeutic Narrative Analysis. Jessica Kingsley Publishers.
Berger, D. S. (2002). Music Therapy, Sensory Integration and the Autistic Child. Jessica Kingsley Publishers.
Bruscia, K. E. (2014). Defining Music Therapy. Barcelona Publishers.
Campbell, D. (1999). Effekt Motsarta [The Mozart Effect] (L. Shchukin, Trans.). Popurri [in Russian].
Davis, W. B., Gfeller, K. E., & Thaut, M. H. (2008). An Introduction to Music Therapy: Theory and Practice (3rd ed.). American Music Therapy Association.
De Backer, J., Nocker-Ribaupierre, M., & Sutton, J. (2014). Music therapy in Europe: the identity and professionalization of European music therapy, with an overview and history of the European music therapy confederation. In J. De Backer & J. Sutton (Eds.), The music in music therapy: Psychodynamic music therapy in Europe: Clinical, theoretical and research approaches (pp. 24-36). Jessica Kingsley Publishers.
Decker-Voigt, H.-H. (2003). Vvedenie v muzykoterapiyu [Introduction to Music Therapy]. Piter [in Russian].
Dedinskaya, E., & Shcherbinin, K. (2008). Muzykal'naya terapiya v klinicheskoi praktike [Music Therapy in Clinical Practice]. Muzykal'naya psikhologiya i psikhoterapiya [Musical Psychology and Psychotherapy], 2, 112-117 [in Russian].
Demchuk, T. (2013). Poniattia muzykoterapii ta osoblyvosti yii vykorystannia u pedahohichnii roboti z uchniamy dytiachoi muzychnoi shkoly [The Concept of Music Therapy and Features of Its Use in Pedagogical Work With Pupils of Children's Music School]. Molod i rynok [Youth & Market], 2(97), 158-161 [in Ukrainian].
Drahanchuk, V. (2010). Muzychna terapiia: teoriia ta istoriia [Muzychna terapiia: teoriia ta istoriia]. RVV "Vezha" of Lesya Ukrainka Volyn National University [in Ukrainian].
Gerasimovich, G. I., & Einysh, E. A. (1999). Primenenie muzykoterapii v meditsine [Application of Music Therapy in Medicine]. Meditsinskie novosti [Medical news], 7, 17-20 [in Russian].
Gold, C., Wigram, T., & Voracek, M. (2007). Predictors of Change in Music Therapy With Children and Adolescents: the Role of Therapeutic Techniques. Psychology and Psychotherapy: Theory, Research and Practice, 80(4), 577-589. https://doi.org/10.1348/147608307X204396
Hegi, F. (1988). Improvisation und Musiktherapie: Möglichkeiten und Wirkungen von freier Musik [Improvisation and Music Therapy: Possibilities and Effects of Free Music]. Junfermann-Verlag [in German].
Letule, N., & Ala-Ruona, E. (2016). An Overview of the Music Therapy Professional Recognition in the EU. Specialusis Ugdymas / Special Education, 1(34), 133-144. https://doi.org/10.21277/se.v1i34.252.
Lvov, O. (2019). Muzykoterapiia yak napriamok. Istoriia, rozvytok, perspektyvy, tekhniky [Music Therapy as a Direction. History, Development, Prospects, Techniques]. Forum psykhiatrii ta psykhoterapii [Forum of Psychiatry and Psychotherapy], 12, 126-139 [in Ukrainian].
Lytvynchuk, L. (2012). Psykholohichni mekhanizmy dii muzyky [Psychological Mechanisms of Music Action]. Problemy suchasnoi psykholohii [Problems of Modern Psychology], 17, 224-233. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2012-17.%25p [in Ukrainian].
Lytvynchuk, L. (2019). Osoblyvosti korektsiinoho vplyvu muzykoterapii [Features of the Corrective Effect of Music Therapy]. Problemy suchasnoi psykholohii [Problems of Modern Psychology], 15, 322-330. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2012-15.%25p [in Ukrainian].
Lyuban-Plozza, B., Poberezhnaya, G., & Belov, O. (2002). Muzyka i psikhika [Music and psyche]. ADEFUkraina [in Russian].
Maler, T. (1989). Klinische Musiktherapie: Ausdrucksdynamik, Ratingskalen und wissenschaftliche Begleitforschung im Lübecker Musiktherapie-Modell [Clinical music therapy: dynamics of expression, rating scales and accompanying scientific research in the Lübeck music therapy model]. Verlag Dr. R. Krämer [in German].
Mátejová, Z. (1993.). Základy teórie a praxe muzikoterapie [Basics Of Theory And Practice of Music Therapy]. Univerzita Komenského [in Slovak].
Mátejová, Z., & Mašura, S. (1980). Muzikoterapia pri zajakavosti [Music Therapy for Intrigue]. Slovenské pedagogické nakladateľstvo [in Slovak].
Mátejová, Z., & Mašura, S. (1992). Muzikoterapia v špeciálnej a liečebnej pedagogike [Music Therapy in Special and Therapeutic Pedagogy]. Slovenské pedagogické nakladateľstvo [in Slovak].
Poberezhna, H. (2008). Pedahohichnyi potentsial muzykoterapii [Pedagogical Potential of Music Therapy]. Mystetstvo ta osvita [Art and Education], 2, 9-12 [in Ukrainian].
Poberezhna, H. (2010). Muzykoterapiia yak innovatsiina tekhnolohiia osobystisnoho rozvytku [Music therapy as an innovative technology of personal development]. Vyshcha osvita Ukrainy [Higher Education of Ukraine], 3, 87-97 [in Ukrainian].
Poberezhna, H. (2016). Paradigmal'nye aspekty vzaimodeistviya psikhoanaliza i art-terapii: problema kachestvennoi klassifikatsii psikhotipov [Paradigmatic aspects of the interaction of psychoanalysis and art therapy: the problem of qualitative classification of psychotypes]. Aktualni problemy istorii, teorii ta praktyky khudozhnoi kultury [Topical Problems of History, Theory and Practice of Artistic Culture], 36, 149-160 [in Russian].
Smeijsters, H. (1994). Musiktherapie als Psychotherapie [Music Therapy as Psychotherapy]. Gustav Fischer Verlag [in German].
Smeijsters, H. (1999). Grundlagen der Musiktherapie [Basics of Music Therapy]. Hogrefe Verlag [in German].
Vitálová, Z. (1999). Muzikoterapia [Music Therapy]. Slovenská spoločnosť Franza Schuberta [in Slovak].
Wigram, T., Pedersen, I. N., & Bonde, L. O. (2002). A comprehensive guide to music therapy: Theory, clinical practice, research and training. Jessica Kingsley Publishers.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Ольга Бенч, Зузана Брчакова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.