СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ НАРОДНОГО ХОРОВОГО (ПІСЕННОГО) МИСТЕЦТВА В СУЧАСНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258626Ключові слова:
фольклор, пісня, народний хор, творчість, діяльність, мистецтво, хормейстерАнотація
Мета статті — дослідити специфіку народного хорового (пісенного) мистецтва в сучасному просторі України. Вказана мета передбачає окреслення особливостей функціонування колективів цього напряму та визначення мистецьких подій для їхньої популяризації й розвитку. Методологія дослідження. Наукові положення статті аргументовані на рівні методів (емпірико-теоретичний, аналіз і синтез, індукція та дедукція, мистецтвознавчий аналіз), які узагальнюють основні стратегії розвитку народного хорового мистецтва. Аналіз здійснюється за принципом розрізнення провідних українських хорових колективів і визначення основних заходів їхнього розвитку. Результати. Палітра сучасних народних хорів представлена колективами різних типів — навчально-творчі, професійні, аматорські. Провідну роль у формуванні творчого обличчя колективів відіграє художній керівник і хормейстер, який визначає тип репертуару і специфіку його інтерпретації. Хорове пісенне мистецтво України наразі розвивається у напрямку формування індивідуального музичного звучання, що реалізується завдяки зверненню до пісенного фольклору різних регіонів. Потужним джерелом у розвитку народного хорового мистецтва є участь у фестивалях та конкурсах, які сприяють акумуляції творчих зусиль учасників колективів, виступають простором для обміну досвідом і комунікації зі слухацькою аудиторією. Функціонування таких об’єднань як Всеукраїнське хорове товариство імені М. Леонтовича, що є асоціацією Національної всеукраїнської музичної спілки, формує потужне підґрунтя національної культурної політики у питанні розвитку народного хорового мистецтва. Наукова новизна статті полягає у дослідженні основних стратегій розвитку народного хорового (пісенного) мистецтва в сучасному просторі України. Крім того, у визначенні основних типів українських народних хорових колективів, окресленні шляхів формування їхнього індивідуального творчого кредо.
Посилання
Ivanova, O. (2021). Proiavy ta formy konkursnofestyvalnoi komunikatsii [Manifestations and forms of the communication on competitions and festivals]. Suchasne mystetstvo [Contemporary Art], 17, 131-144. https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248437 [in Ukrainian].
Ladnyi, A. (2018). Narodni khorovi kolektyvy: suchasnyi ukrainskyi kontekst [Folk choirs: modern Ukrainian context]. Ukrainske mystetstvoznavstvo: materialy, doslidzhennia, retsenzii [Ukrainian Art Studies: Materials, Investigations, Reviews], 18, 216-223 [in Ukrainian].
Martyniuk, A. (2021). Mystetska ta pedahohichna diialnist Eleonory Skrypchynskoi [Artistic and pedagogical activity of Eleonora Skrypchynska]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal [Ukrainian Educational Journal], 1, 118-124. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2021-1-118-124 [in Ukrainian].
Nikitiuk, O. (2018). Fenomen “khorova kapela”: dynamika poniattia [The phenomenon of “choir”: the dynamics of the concept]. Studii mystetstvoznavchi: Teatr. Muzyka. Kino [Researches of the Fine Arts: Theater. Music. Cinema], 1(61), 22-29 [in Ukrainian].
Tkachenko, V. (2017). Pedahohichna diialnist Stanislava Pavliuchenka (do 80-richchia vid dnia narodzhennia) [Pedagogical activity of Stanislav Pavlyuchenko (to the 80th anniversary of his birth)]. Molodyi vchenyi [Young Scientist], 3(43), 118-122 [in Ukrainian].
Tsiupa, N. (2016). Narodni khorovi kolektyvy v ukrainskomu muzychnomu prostori [Traditional choirs in Ukrainian music space]. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku. Seriia: Mystetstvoznavstvo [Ukrainian Culture: Past, Modern and Ways of Development. Series: Аrt Criticism], 22, 250-254 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олена Скопцова, Світлана Палига
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.