РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТАНЦЮРИСТІВ-СПОРТСМЕНІВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ «ФОРМЕЙШН» ЗАСОБАМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ

Дмитро Базела

doi:10.31866/2410-1176.46.2022.258632

Автор(и)

Дмитро Базела Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-5345-8862

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258632

Ключові слова:

комп’ютерна хореографія, хореографічне мистецтво, танцювальний спорт, формейшн, координаційні здібності, спортивно-технічна майстерність

Анотація

Мета статті — проаналізувати особливості комп’ютерної хореографії та розкрити її евристичні можливості на прикладі танцювально-спортивної програми «формейшн», обґрунтувати вплив новітніх науково-технологічних досягнень на розвиток координаційних здібностей танцюристів синхронного командного виступу. Методологія дослідження ґрунтується на методах аналізу та узагальнення для виявлення особливостей та тенденцій розвитку комп’ютерної хореографії у ХХІ столітті, структурно- функціонального аналізу в процесі характеристики сучасного стану професійної підготовки хореографів і на логіко-системному методі, що допоміг розкрити важливість новітніх засобів комп’ютерної хореографії програми «формейшн». Результати. Стверджується, що комп’ютерна хореографія постає привілейованим полем для дослідження плідної взаємодії технологічних інновацій, хореографічної творчості спорту, покликана оптимізувати та розширити потенціал, як хореографа, так і танцювального спорту, маючи в своєму арсеналі алгоритми, нейронні мережі, штучний інтелект, проєктування просторових приміщень й рухів тіла тощо. Доведено, що її інструментарій (ChoreoGraph, Swarm, Isadora, MidiDance, CLA, Choreogenetics, Chor-rnn тощо) сприяє вдосконаленню структурованості та логіки розгортання синхронного командного виступу, контактної імпровізації, поглиблює розуміння біомеханічної природи рухів та забезпечує зв’язок між рівнем розвитку координаційних здібностей, синхронністю виконання й точністю техніко-композиційних побудов програми «формейшн». Наукова новизна. Вперше розкрито роль засобів комп’ютерної хореографії в розвитку координаційних здібностей танцюристів у процесі ансамблевого виконання програми «формейшн», які сприяють удосконаленню спортивно-технічної майстерності, психофізіологічному та естетичному розвитку, самовираженню особистості танцюристів.

Біографія автора

Дмитро Базела, Київський національний університет культури і мистецтв

Заслужений артист України, доцент

Посилання

Belyavskiy, D. (2015). Formeishn v tantseval'nom sporte: sushchnost' i osobennosti [Formation in dance sport: essence and features]. Belarusian State University of Physical Culture [in Russian].

Brightman, P. (1990). Computers, choreography and creativity. Knowledge-Based Systems, 3(1), 42-46. https://doi.org/10.1016/0950-7051(90)90040-O

Carlson, K., Schiphorst, T. & Pasquier, Ph. (2011). Scuddle: Generating Movement Catalysts for Computer- Aided Choreography. In Proceedings of the Second International Conference on Computational Creativity (pp. 123-128). http://computationalcreativity.net/iccc2011/proceedings/the_helpful/carlson_iccc11.pdf

Crnkovic-Friis, L., & Crnkovic-Friis, L. (2016). Generative Choreography using Deep Learning. In Proceeding of the Seventh International Conference on Computational Creativity. https://doi.org/10.48550/arXiv.1605.06921

deLahunta, S. (2009). The choreographic language agent. Іn C. Stock (Ed.), Dance Dialogues: Conversations across cultures, artforms and practices, Proceedings of the 2008 World Dance Alliance Global Summit, Brisbane, 13-18 July. QUT Creative Industries and Ausdance. https://ausdance.org.au/articles/details/thechoreographic-language-agent

deLahunta, S. (Ed). (2002, May 2). Duplex/ ChoreoGraph: in conversation with Barriedale Operahouse. Software for Dancers. http://www.sdela.dds.nl/sfd/frankfin.html

Downie, M. (2005). Choreographing the Extended Agent: Performance Graphics for Dance Theatre [PhD Thesis, Massachusetts Institute of Technology]. http://hdl.handle.net/1721.1/33875

Farley, K. (2002). Digital Dance Theatre: The Marriage of Computers, Choreography and Techno/Human Reactivity. Body, Space & Technology, 3(1). http://doi.org/10.16995/bst.232

Herbison-Evans, D. (1991). The Dance and the Computer: A Potential for Graphic Synergy. University of Sydney, Basser Department of Computer Science.

Horbenko, O., & Lysenko, A. (2020). Udoskonalennia koordynatsiinykh zdibnostei yunykh sportsmeniv na etapi pochatkovoi pidhotovky u sportyvnykh tantsiakh. [Improving the coordination abilities of young athletes in the initial phase of training in dance sport]. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk [Slobozhanskyi Herald of Science and Sport], 2(76), 104-118. https://doi.org/10.15391/snsv.2020-2.007 [in Ukrainian].

Hrytseniuk, R. (2021). Formeishn v tantsiuvalnomu sporti: tekhniko-kompozytsiini osoblyvosti [Formation in dance sports: technical and compositional features]. Mystetstvoznavchi zapysky [Notes on Art Criticism], 40, 83-88. https://doi.org/10.32461/2226-2180.40.2021.250351 [in Ukrainian].

Isbister, K., Segura, E. M., Kirkpatrick, S., Chen, X., Salahuddin, S., Cao, G., & Tang, R. (2016). Yamove! A Movement Synchrony Game That Choreographs Social Interaction. Human Technology, 12(1), 79-93. https://doi.org/10.17011/ht/urn.201605192621

Korbakova, A., & Stepanova, I. (2018). Muzykal'noritmicheskie sposobnosti kak faktor, vliyayushchii na tochnost' postroenii i sinkhronnost' ispolneniya v distsipline “Formeishn” v tantseval'nom sporte [Musical-rhythmic abilities as factor that determining formations accuracy and synchronisation in competitive composition performance in “formation” discipline in dance sport]. Uchenye zapiski universiteta im. P. F. Lesgafta, 6(160), 97-101 [in Russian].

Macel, E. (2007, December). Plugged in: dancers turn to technology to amp up performances. Dance Magazine, 36.

Mondot, A. & Bardainne, C. (2016). Adrien M & Claire B. https://www.am-cb.net/files/ab6a0037/amcb_english.pdf

Preciado-Azanza, G. & Akinleye, A. (2020). Dancing the digital age: a survey of the new technologies in the choreographic process. Jounal of Genius and Eminence, 5(1), 37-52. https://doi.org/10.18536/jge.2020.01.04

Sagasti, F. (2019). Information Technology and the Arts: The Evolution of Computer Choreography during the Last Half Century. Dance Chronicle, 42(1), 1-52. https://doi.org/10.1080/01472526.2019.1575661

Sicchio, K. (2014). Hacking the Body. Kate Sicchio. https://www.sicchio.com/work-1/hacking-the-body

Studio Wayne McGregor. (n.d.). R + D. http://waynemcgregor.com/research

Sucato, S. (2009, May). The science inside a dance: what can choreography do for scientific research? William Forsy the and Ohio State University team up to find out. Dance Magazine, 50.

Ventura, P. & Bisig, D. (2016). Algorithmic Reflections on Choreography. Human Technology, 12(2), 252-288. https://doi.org/10.17011/ht/urn.201611174656