Національний образ моди як ідеал

Анотація

Мета статті – визначити герменевтичні підходи щодо експлікації національного образу моди як певного ідеалу особистості – модельєра.

Методологія дослідження. Наукові положення статті аргументовані на рівні компаративного (порівняльного) підходу та системного аналізу модного дискурсу, що дає можливість охарактеризувати особливості французького та українського ідеалів моди як певного образного вчинку провідних модельєрів доби.

Результати. У статті розкрито процес формування національного образу моди на прикладі життя й творчості двох видатних представниць мистецького світу – Габріель Шанель та Олександри Екстер. На основі здійсненого аналізу доведено, що образ моди Шанель виник як певне гротескнее тіло, образ інверсії чоловічого та жіночого, оскільки андрогінізм моди стає популярним збагатьох причин. По-перше, – це час світової війни, по-друге, – чоловіча цивілізація ХХ століття стає очевидною модною настановою. Вказано, що маскулінна лінія в жіночій моді, яку започаткувала Шанель, стала національним символом Франції, тоді як інші модельєри були цілком підвладні фемінізму та еротизму. Зазначено, що на відміну від Шанель, яка ввійшла в моду як аматор, Олександра Екстер прийшла в світ моди як освічений художник і мала свій стиль, вимір буття, який сформувався, з одного боку, в арт-просторі Парижа, з іншого – в студіях з української етнокультури. Досліджено, що в творчості Екстер виникає цікавий стилізм, де межують кубізм Пікассо та силуетність графіки Кокто, де вісь барокової екстатики поєднується з авангардом. Зроблено висновок про те, що проєкт моди в певних контекстах і концепціях моди – це та реальність, яка свідчить про ментальність як культурну ознаку національного ідеалу.

Наукова новизна. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві здійснено порівняльний аналіз творчості Габріель Шанель та Олександри Екстер; досліджено сфери їхньої діяльності як два типи модного простору, де майстрині стають національними лідерами й певним ідеалом моди ХХ століття.