Вторинне використання матеріалів у дизайні одягу
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.47.2022.269635Ключові слова:
апсайклінг, екодизайн, екологічна мода, одяг, вторинне використання текстильних матеріалів, клаптеве шиттяАнотація
Мета статті – через упорядкування змістового смислу поняття «апсайклінг» та аналіз варіантів його прояву розкрити потенціал можливостей застосування цього екологічного напряму в дизайні одягу.
Методологія дослідження. У дослідженні використано методики візуально-аналітичного, системно-структурного та морфологічного аналізу, об’єктивне спостереження, метод порівняння.
Результати. Описано основні традиційні техніки роботи з вторинним текстилем для створення нових полотен, фактур та орнаментації сучасного одягу. Виявлено переваги напряму апсайклінгу в творчому, практичному, організаційному та освітньому аспектах. Створюючи нове, доводиться використовувати вже виготовлене, те, що вже не функціонує чи вийшло з ужитку. Результат цього процесу приносить не тільки користь, а й стимулює натхнення. Дизайнер, працюючи в напрямі апсайклінгу, не просто обробляє матеріал та створює новий виріб – він перетворює вже наявний об’єкт, надаючи йому нового життя, нової функції, своєї глибокої філософії, присвятивши цьому набагато більше часу, зусиль, вмінь та власних ресурсів. На основі проведеного аналізу розроблено інтелект-карту, яка дозволяє упорядкувати смисловий зміст терміна «апсайклінг – вторинне використання матеріалів в дизайні одягу» через визначення всіх його суттєвих ознак.
Наукова новизна. Стаття присвячена апсайклінгу як актуальному напряму екодизайну, що є більш економічно ощадливим та технічно перспективним, ніж виготовлення нових речей. Проаналізовано колекції відомих світових та українських брендів, що застосовують метод переробки (вторинного використання) одягу та текстильних матеріалів. Визначено, що апсайклінг розвиває уяву, навчає фантазувати, творчо мислити, відчувати розмаїття світу. Апсайклінг об’єднує між собою різні напрями, техніки та прийоми в мистецтві костюма.
Посилання
Beljanski, T. (2020). Alexander McQueen Creators – patchwork creation tutorial on Youtube. L’Officiel Arabia. https://www.lofficielarabia.com/fashion/alexander-mcqueen-creators-patchwork-creation-tutorial-on-youtube [in English].
Bosakevych, M. (2021, August 27). Moda na stalist. Yak odna z naibilsh "marnotratnykh" industrii staie ratsionalnoiu [Fashion for Sustainability. How One of the Most "Wasteful" Industries Becomes Rational] (Pt. 1). Mind. https://mind.ua/publications/20230390-moda-na-stalist-chastina-i [in Ukrainian].
Chuprina, N. V. (2013). Enerhozberihaiuchi tekhnolohii ekodyzainu u stvorenni suchasnoho odiahu yak produktu industrii mody [Energy-Saving Technologies of Eco-Design in the Creation of Modern Clothes as a Product of the Fashion Industry]. Bulletin of the Kyiv National University of Technology and Design, 6(74), 245–253 [in Ukrainian].
Chuprina, N. V., & Susuk, M. B. (2014). Apsaiklinh ta yoho vyznachennia yak napriamu ekodyzainu v suchasnii industrii mody [Upcycling and Its Definition as a Direction of Eco-Design in the Modern Fashion Industry]. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 3, 38–41 [in Ukrainian].
Davydenko, I., & Choni, P. V. (2017). Doslidzhennia pryntsypiv vykorystannia vtorynnykh tekstylnykh materialiv v proektuvanni suchasnoho kostiuma [The research of the principles of using recycled textile material in the design of modern costume]. Tekhnolohii ta dyzain, 2(23). http://nbuv.gov.ua/UJRN/td_2017_2_3 [in Ukrainian].
Dieorditsa, T., Voronina, M., Yepifanova, O., & Tolmachov, V. (2022). Myslennieva taktyka zasvoiuvannia terminiv fakhovoi movy [Thinking Tactic of Professional Language Terminology Acquisition]. Physical and Mathematical Education, 34(2), 25–32. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-004 [in Ukrainian].
Diesel stvoryv kapsulu zi starykh rechei, yaki zberihalysia na skladi [Diesel Created a Capsule from Old Things Stored in a Warehouse]. (n.d.). Blur. Retrieved June 10, 2022, from http://blur-fashion.com/dieselupcyclingfor [in Ukrainian].
Dyzainerka Yasia Khomenko vypustyla liniiku svitshotiv dlia premii Future Generation Art Prize [Designer Yasya Khomenko released a line of sweatshirts for the Future Generation Art Prize]. (2021, December 2). Vogue. https://vogue.ua/ua/article/culture/art/dizayner-yasya-homenko-vypustila-lineyku-svitshotov-dlya-future-generation-art-prize.html [in Ukrainian].
EcoLogica: rezultaty prohramy pidtrymky molodykh ukrainskykh sustainable brendiv [EcoLogica: Results of promotion project for young sustainable brands]. (2021, October 21). Lviv Fashion Week. https://lvivfashionweek.com/news/2021/ecologica-rezultaty-programy-pidtrymky-molodyh-ukrayinskyh-sustainable-brendiv [in Ukrainian].
Kuratnik, T., & Skubii, A. (2018, April 11–12). Vyznachennia apsaiklinhu yak suchasnoho napriamu ekodyzainu [Definition of upcycling as a modern direction of ecodesign]. In Dyzain-osvita: problemy ta perspektyvy [Design Education: Problems and Prospects], Proceedings of the 3rd All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference (pp. 123–132). Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/10999 [in Ukrainian].
London College of Fashion. Sustainable Textiles Online Short Course. (n.d.). University of the Arts London. Retrieved June 10, 2022, from https://www.arts.ac.uk/subjects/fashion-design/short-courses/sustainability/sustainable-textiles-online-short-course-lcf [in English].
Navkolo svitu: kolektsiia Balenciaga Pre-Fall 2021 [Around the World: Balenciaga Pre-Fall 2021 Collection]. (2021, April 19). Vogue. https://vogue.ua/ua/article/fashion/brend/balenciaga-pre-fall-2021.html [in Ukrainian].
Pashkevich, K. L., & Petrosyan, D. G. (2021). The features of design-projecting of clothing collections on the principle of zero waste. Středoevropský věstník Pro vědu a výzkum, 6. https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/1259685.pdf [in English].
faktiv pro kolektsii Ksenia Schnaider vesna-lito 2018 [5 Facts About Ksenia Schnaider Spring Summer 2018 Collections]. (2017, November 13). Vogue. https://vogue.ua/ua/article/fashion/brend/5-faktov-o-kollekcii-ksenia-schnaider-vesna-leto-2018.html [in Ukrainian].
Prusak, V. F., & Kordiiaka, I. Ya. (2013). Ekolohichnyi dyzain u vyrishenni sotsialnoi problemy "vidkhodiv zhyttiediialnosti liudyny" [The ecological design in solving social problem "waste left due to human activity"]. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 2, 46–47 [in Ukrainian].
Shcho take "svidoma moda" i yak vona poviazana z ekolohiieiu [What is "Conscious Fashion" and How is it Related to Ecology]. (2018, September 4). Na chasi. https://nachasi.com/2018/09/04/shho-take-svidoma-moda/ [in Ukrainian].
Somewho, Y. (2015, March 8). Dekonstruktor mody Martin Mardzhela [Fashion Deconstructor Martin Margiela]. Style Insider https://styleinsider.com.ua/2015/03/dekonstruktor-mody-martin-mardzhela/ [in Russian].
Striplinh, Yu. (2019, December 26). Svidome spozhyvannia v YeS: vechirky z obminu rechamy ta "bloshyni" festyvali [Conscious Consumption in the EU: Swap Parties and Flea Festivals]. Ukrinform. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2844737-svidome-spozivanna-v-es-vecirki-z-obminu-recamita-blosini-festivali.html [in Ukrainian].
Tkanko, Z., & Tkanko, O. (2019). Ekolohichnyi dyzain v industrii mody pochatku XXI stolittia [Ecological design in fashion industry at the early XXI century]. Bulletin of Lviv National Academy of Arts, 39, 161–169. https://visnyk.lnam.edu.ua/system/files/201939/visnyk-lnam-no-39-2019-zenoviia-tkanko-olha-tkanko-161-169.pdf [in Ukrainian].
Upcycling Definition. (2020, January 21). Youmatter. https://youmatter.world/en/definition/upcycling/ [in English].
Vets, T., Navolska, L., & Pashkevich, K. (2017). Analysis of sustainability and environmental friendliness concepts in the modern fashion industry. Theory and Practice of Design, 11. https://doi.org/10.18372/2415-8151.11.11858 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Наталія Литвиненко, Марина Вороніна, Ольга Лавренюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.