Перспективи застосування програмного забезпечення для генерування акордів політерцієвої структури та їх модифікацій
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282443Ключові слова:
гармонія, політерцієві акорди, композиція, штучний інтелектАнотація
Мета статті – проаналізувати можливості програмного забезпечення для генерування та вивчення різновидів і модифікацій політерцієвих акордів.
Результати дослідження. Виявлено, що вчення про акорди політерцієвої структури не знайшло належного висвітлення в науковій і навчально-методичній літературі. З’ясовано, що програмне середовище дає змогу розробити програмне забезпечення, здатне генерувати акорди політерцієвої структури та їх модифікації (обернення та різні розташування). Показано, що кількість можливих політерцієвих акордів залежить від кількості звуків і зростає від 4 (для тризвуків) до 37 (для 10-звучних акордів) та знову спадає до 4 (для 12-звучних акордів). Показано, що нонакорд може приймати 120 модифікацій, ундецимакорд – 720, терцдецимакорд – 5040. Проте як для зручності виконавця, так і зі стилістичних міркувань у процесі розробки програмного забезпечення доцільно передбачати можливість обмеження діапазону та інтервальної структури заданого акорду.
Наукова новизна. Поглиблено уявлення про обернення та розташування політерцієвих акордів, уперше застосовано програмне середовище С++ для розробки програмного забезпечення, що генерує акорди складної структури, вперше представлено повну таблицю модифікацій нонакордів і таблицю усіх можливих 12-звучних політерцієвих акордів.
Висновки. Показано, що розробка відповідного програмного забезпечення може поглибити знання митців і музикознавців щодо можливостей акордів політерцієвої структури, полегшити їх роботу, відкрити нові горизонти творчості. Отримані результати доцільно використати для оновлення навчально-методичної літератури з гармонії, яка нині недостатньо розкриває теорію політерцієвих. Водночас зроблено висновок про те, що програмне забезпечення не може замінити сам акт творчості, який потребує від митця емоційного включення, а також багаторівневого контекстного мислення під час вибору гармонічних засобів.
Посилання
Babych, I. R., & Yashyna, O. M. (2020). Pidkhody do rozrobky shtuchnoho intelek-tu ta yikhnii vplyv na avtomatyzatsiiu napysannia muzyky [Approaches to the development of artificial intelligence and their impact on the automation of music composition]. Modern Scientific Researches, 12(1), 35–39 [in Ukrainian].
Bkhatti, Sh. (2022, March 31). Shcho take shtuchnyi intelekt? – Povnyi posibnyk [What is artificial intelligence? – Complete guide]. HashDork. https://hashdork.com/uk/what-is-artificial-intelligence [in Ukrainian].
Chibalashvili, A. (2021). Shtuchnyi intelekt u mystetskykh praktykakh [Artificial intelligence in artistic practices]. Contemporary Art, 17, 41–50. https://doi.org/10.31500/2309-8813.17.2021.248425 [in Ukrainian].
Dannenberg, R. B. (2000). Artificial intelligence, machine learning, and music understanding. In Brazilian Symposium on Computer Music (SBCM2000) [Proceedings of the Conference] (pp. 1–10). Brazil [in English].
Dubinin, I. M. (1982). Harmoniia [Harmony] (Pt. 2). Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Fadieieva, K. V. (2007). Muzychna kompiuterna kompozytsiia: Spetsyfika vykorys-tannia fraktalnykh alhorytmiv [Musical computer composition: Specifics of using fractal algorithms]. Notes on Art Criticism, 12, 22–31 [in Ukrainian].
Kravchuk, O. (2023). Zastosuvannia shtuchnoho intelektu v muzychnii industrii Ukrainy: Analitychnyi pidkhid [Application of artificial intelligence in the music industry of Ukraine: An analytical approach]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art, 6(1), 79–88. https://doi.org/10.31866/2616-7581.6.1.2023.277888 [in Ukrainian].
Lemishko, M. M. (2010). Harmoniia [Harmony] (2nd ed.; Pt. 1: Diatonika [Diatonics]). Nova knyha [in Ukrainian].
Morieva, Ye. (2018). Suchasna harmoniia u teoretychnomu i praktychnomu kursakh systemy muzychnoi osvity [Contemporary harmony in the theoretical and practical courses of the system of music education]. The Scientific Issues of Ternopil National Pedagogical Volodymyr Hnatiuk University. Series: Art Studies, 1(38), 5–10 [in Ukrainian].
Osadcha, O. (2020). Rol shtuchnoho intelektu v muzychnii tvorchosti: psykhoanalitychnyi ta metaantropolohichnyi analiz [The role of artificial intelligence in musical creativity: psychoanalytic and meta-anthropological analysis]. In N. Khamitov & S. Krylova (Eds.), Liudyna i shtuchnyi intelekt: Vymiry filosofskoi antropolohii, psykhoanalizu, art-terapii ta filosofskoi publitsystyky. Pidkhid filosofskoi antropolohii yak metaantropolohii [Human and artificial intelligence: Dimensions of philosophical anthropology, psychoanalysis, art therapy, and philosophical journalism. The approach of philosophical anthropology as meta-anthropology] (pp. 221–224). KNT [in Ukrainian].
Rakunova, I. M. (2008). Novi kompozytorski tekhnolohii (na prykladi tvorchosti Ally Zahaikevych) [New composer technologies (on the example of Alla Zahaikevych’s work)] [Abstract of PhD Dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of music] [in Ukrainian].
Rymskyi-Korsakov, M. A. (1948). Praktychnyi pidruchnyk harmonii [Practical textbook of harmony] (Ie. Drobiazko, Trans.). Mystetstvo [in Ukrainian].
Schoenberg, A. (1910). Theory of Harmony (R. E. Carter, Trans.). University of California Press [in English].
Targosz, J. (2004). Podstawy harmonii funkcijnej [Fundamentals of functional harmony]. Polskie Wydawnictwo Muzyczne [in Polish].
Zulić, H. (2019). How AI can change/improve/influence music composition, performance and education: Three case studies. INSAM Journal of Contemporary Music, Art and Technology, 1(2), 100–114 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Андрій Бондаренко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.