Кларнетовий квінтет у творчості Карла Марії фон Вебера: жанрово-стильові виміри
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282465Ключові слова:
кларнет, кларнетовий квінтет, творчість К. М. Вебера, жанр, стильАнотація
Мета статті – дослідити жанрово-стильові особливості Квінтету для кларнета й струнних інструментів К. М. Вебера, одного з найвідоміших творів камерно-ансамблевого репертуару сучасних кларнетистів.
Результати дослідження. Незважаючи на тенденції доби романтизму в оперних творах К. М. Вебера, стилістичні особливості інструментальних творів, зокрема Квінтету для кларнета й струнних інструментів, вказують на тісний зв’язок із музичним мисленням і музичною мовою доби класицизму. У музиці Квінтету можна виявити багато алюзій на музичний стиль інструментальних творів В. А. Моцарта, зокрема крупних циклічних композицій за участі кларнета-соло – кларнетового концерту й кларнетового квінтету (1791). Прояв традицій класицизму можна простежити в трактуванні музичної форми Квінтету за принципом сонатно-симфонічного чотиричастинного циклу з сонатним Allegro, повільним Adagio (Фантазія), менуетом (Capriccio з ознаками скерцо) й фінальним рондо (за структурою це рондо-соната). Романтичні тенденції проявилися в оновленні образної сфери Квінтету з певним наближенням до оперного жанру, а також у трактуванні кларнета як сольно-концертного інструмента з домінуванням кларнетової партії, віртуозністю її побудов у швидких частинах і прагненням до інструментального співу в кантилені.
Наукова новизна. Визначено жанрову та стильову специфіку кларнетового Квінтету К. М. Вебера, принципи взаємодії кларнета з інструментами струнної групи, виявлено й доведено вплив тенденцій доби класицизму на тематизм та формотворення.
Висновки. У кларнетовому Квінтеті К. М. Вебера відбувається вихід за межі камерно-інструментального жанру. Музичну тканину твору збагачено ознаками концертності внаслідок сольно-віртуозного трактування партії кларнета та виокремлення її з-поміж інших інструментів ансамблю. Стилістика й формотворення вказують на тісний зв’язок із мистецтвом доби класицизму. Тематизм частин має риси нової образності, яка пов’язана з естетикою романтизму, елементами театралізації.
Посилання
Burkatskyi, Z. P. (2004). Instruktyvno-khudozhnii material v systemi formuvannia maisternosti klarnetysta [Instructional and artistic material in the system of formation of clarinetist skill] [PhD Dissertation, Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music] [in Ukrainian].
Burkatskyi, Z. P. (2018). Kharakterni vydy tekhniky u tvorakh dlia klarneta pohranychchia klasytsyzmu i romantyzmu [Typical types сlarine technology in the product on the demolition of classicism and romanticism]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 3, 262–266. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147426 [in Ukrainian].
Hromchenko, V. V. (2007). Klarnet u muzychnii kulturi Yevropy XVIII stolittia [The clarinet in the musical culture of Europe in the 18th century] [PhD Dissertation, Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music] [in Ukrainian].
Rau, U. (1977). Die Kammermusik für Klarinette und Streichinstrumente im Zeitalter der Wiener Klassik [Chamber music for clarinet and string instruments in the age of Viennese classicism] [PhD Dissertation, Universität des Saarlandes] [in German].
Rice, A. R. (1987). A History of the Clarinet to 1820. Claremont Colleges Library [in English].
Rice, A. R. (2003). The Clarinet in the Classical Period. Oxford University Press [in English].
Simon, E. (1950). Weber’s Clarinet Compositions. The Clarinet, Fall, 17–10 [in English].
Tusa, M. C. (2001). Weber Carl Maria von. In S. Sadie (Ed.), The New Grove Dictionary of Music and Musicians (Vol. 27, pp. 135–172). Oxford University Press [in English].
Vovk, R. A. (2004). Istoriia, akustychna pryroda i vyrazni mozhlyvosti aplikatury klarneta [History, acoustic nature and expressive possibilities of the clarinet appliqué] [PhD Dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music] [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Михайло Титаров
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.