Дизайн-проєкт та його сценічні верифікації
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282481Ключові слова:
дизайн-проєкт, сценічна верифікація, театральне мистецтво, інновації, технології, естетика, ергономіка, функціональністьАнотація
Мета статті – проаналізувати різні стратегії сценічної верифікації дизайн-проєктів, зокрема використання передових технологій, ідейних концепцій, враховуючи критерії естетики, ергономіки та функціональності.
Результати дослідження. Виявлено, що дизайн-проєкт ґрунтується на комплексному підході до створення візуального образу на сцені, включаючи елементи декорацій, костюмів, освітлення, звукового оформлення, графічних елементів, технологічних застосувань, а також хореографії та рухової композиції. Зазначено, що важливими чинниками в процесі проведення сценічних верифікацій дизайн-проєкту є його функціональність, естетична привабливість та гармонійна взаємодія з іншими елементами вистави. Результати дослідження підтвердили, що дизайн-проєкт та його сценічні верифікації є необхідними етапами у формуванні ефектного сценічного образу. Дизайн-проєкт відкриває можливості для творчого втілення концепції вистави та перетворення її на візуальну реальність. Вказано, що дослідження у сфері дизайн-проєктування та його сценічних верифікацій сприяє подальшому розвитку сценічного мистецтва й має великий потенціал для використання в освітніх програмах, спрямованих на підготовку дизайнерів і артистів.
Наукова новизна дослідження полягає в розгортанні концепцій дизайн-проєкту та глибокому аналізі його сценічних верифікацій. Виокремлено сутність дизайн-проєкту в контексті сценічних вистав, а також окреслено практичні аспекти його верифікацій на сцені. Це дослідження було спрямовано на вивчення впливу сценічної верифікації на взаємодію між акторами, режисером, художниками та глядачами під час творчого процесу та показу вистави.
Висновки. Дизайн-проєкт є важливим етапом у створенні сценографічних образів у театральному мистецтві. Головна мета дизайн-проєкту – створити рішення, яке буде естетично привабливим, функціональним, ергономічним та відповідатиме потребам та очікуванням клієнта або користувача. Дизайн-проєкт є невід’ємною частиною театральної творчості, оскільки він сприяє відтворенню концепції, атмосфери та естетики сценічної вистави й допомагає акторам і творчій команді втілити творчий задум.
Посилання
Danylenko, V. Ya. (2005). Dyzain Ukrainy u svitovomu konteksti khudozhno-proektnoi kultury [Design of Ukraine in the world context of art and design culture] [Monograph]. Koloryt [in Ukrainian].
Dili, D. (2000). Osnovy semiotyky [Basics of semiotics] (A. Karas, Trans.; 2nd ed.). Arsenal [in Ukrainian].
Habermas, Yu. (1999). Dii, movlennievi akty, movlennievi interaktsii ta zhyttievyi svit [Actions, speech acts, speech interactions and the life world]. In A. M. Yermolenko, Komunikatyvna praktychna filosofiia [Communicative practical philosophy] (pp. 287–324). Libra [in Ukrainian].
Havryliuk, R. (2013). Osoblyvosti orhanizatsii inter’ieriv teatralnykh sporud [On peculiarities in organisation of interiors for theatrical buildings]. The Ethnology Notebooks, 1(109), 174–178 [in Ukrainian].
Kovalchuk, O. V. (2019). Stsenohrafichna praktyka u prostori XX stolittia: Kyivski realii [Scenographic practice in the space of the 20th century: Kyiv realities]. Feniks [in Ukrainian].
Lehenkyi, Yu. H. (2000). Dyzain: Kulturolohiia ta estetyka [Design: Cultural studies and aesthetics]. Kyiv National University of Technologies and Design [in Ukrainian].
Miziak, V. D. (2018). Kulturolohichni vymiry rezhyserskykh praktyk u dramatychnykh teatrakh Kharkova druhoi polovyny XX – pochatku XXI st. [Culturological dimensions of directing practices in Kharkiv drama theatres in the second half of the 20th – early 21st century] [PhD Dissertation, Kharkiv State Academy of Culture] [in Ukrainian].
Nezveshchuk-Kohut, T. S. (2021). Dyzain [Design]. Chernivtsi Institute of Trade and Economics [in Ukrainian].
Popova, O. V. (2022). Stsenichnyi dyzain yak instrument rezhyserskoho rishennia [Stage design as a directing decision tool]. Notes on art criticism, 41, 8–14. https://doi.org/10.32461/2226-2180.41.2022.262699 [in Ukrainian].
Trykolenko, S. T. (2016). Ukrainska stsenohrafiia kintsia XX – pochatku XXI st.: Osnovni tendentsii rozvytku ta avtorski pozytsii [Ukrainian scenography of the late 20th – early 21st centuries: Main development trends and author’s positions] [PhD Dissertation, Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology of National Academy of Sciences Ukraine] [in Ukrainian].
Tsuhorka, O. P. (2022). Khudozhni dekoratsii v teatralnykh postanovkakh yak zasoby stsenohrafichnoho formuvannia prostoru [Art decoration in theatrical productions as a means of scenographic formation of space]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 3, 291–299. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266127 [in Ukrainian].
Yudova-Romanova, K. V. (2017). Tekhnichni zasoby oformlennia stsenichnoho prostoru [Technical means of designing the stage space]. KNUKiM Publishing Center [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Михайло Єнчев
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.