Традиція зображення монархинь Великобританії в декоруванні тонкої кераміки кінця XVII–ХХ століть
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.49.2023.293277Ключові слова:
фарфор, фаянс, кам’яна маса, мистецтво, композиція, монарх, Англія, кінець XVІI–ХХ столітьАнотація
Мета статті полягає в розкритті специфіки традиції зображення монархинь Великої Британії в декоруванні фарфору-фаянсу періоду кінця XVIІ–ХХ ст.
Результати дослідження. Визначено, що перші встановлені вироби з означеним штибом оздоблення датуються 1690 і 1702 роками, перший присвячений постаті королеви Англії, Шотландії й Ірландії – Марії ІІ (1689–1694). Другий ранній твір зображує її наступницю Анну (1702–1707). Водночас зацікавленість продукуванням місцевого фарфору-фаянсу з’явилася за часів королеви Шарлотти (1761–1718), що вплинуло на розвиток традиції зображення правительок Англії в оздобленні місцевих творів. З’ясовано, що звичай втілення образів монархинь набув розквіту за часів королеви Вікторії (1837–1897). Цю тенденцію зумовили такі чинники: активна діяльність і розширення асортименту британських тонкокерамічних мануфактур; пошук власних самобутніх мотивів декорування, які поступово звільнялися від впливу шинуазрі. Визначено, що масового поширення традиція зображення королев зазнала вже в період правління Єлизавети ІІ (1953–2022). Встановлено, що окреслений мотив декорування був репрезентований низкою таких знаних тонкокерамічних мануфактур і заводів Британії, як Дербі, Веджвуд, Вурстер, Споуд, Аддерлі.
Наукова новизна полягає в систематизації й уточненні інформації щодо застосування мотиву зображення монархинь в оздобленні тонкої кераміки Великобританії, зокрема періоду кінця XVII–ХХ ст.
Висновки. На основі здійсненого дослідження можна стверджувати, що мотив зображення королев є осібною віхою варіацій декорування, притаманних мистецтву фарфору-фаянсу Англії. Серед художньо-промислових осередків, які систематично зверталися до традиції зображення монархинь Туманного Альбіону, належать Вурстер, Веджвуд, Споуд, Доултон й окремі менш відомі майстерні Стаффордширу. Визначено, що ілюстрування сюжету королівських персоналій було більш притаманне оздобленню декоративних блюд, чашок і кубків, меншою мірою використовувався в декоруванні статуеток і медальйонів.
Посилання
Alayrac-Fielding, V. (2012). From the curious to the "artinatural": The meaning of oriental porcelain in 17th and 18th-century English interiors. Miranda, 7. https://doi.org/10.4000/miranda.4390 [in English].
Battie, D. (1994). Guide to understanding 19th & 20th century British porcelain: Including fakes, techniques and prices. Antique Collector's Club [in English].
Beck, B. (2016). Wedgwood was his name, Jasperware was his game. The National Button Bulletin, 12, 252–161. https://www.wmoda.com/wp-content/uploads/2018/08/Wedgwood_252-261_all_4.pdf [in English].
Cameo Elizabeth I [Image]. (n.d.). The Metropolitan Museum of Art. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/199105 [in English].
Cushion, J. P., & Cushion, M. (1992). A collector's history of British porcelain. Antique Collectors' Club [in English].
Davis, H. (n.d.). Princess Elizabeth on Tommy [Image]. Museum of Royal Worcester. https://www.museumofroyalworcester.org/discover-learn/collections/princess-elizabeth-on-tommy/ [in English].
Dish [Image] (n.d.). The British Museum. https://www.britishmuseum.org/collection/object/H_1887-0307-E-151 [in English].
Grey, M. (n.d.). Loving cup 1953 [Image]. Victoria and Albert Museum. https://collections.vam.ac.uk/item/O1303478/loving-cup-milner-gray/-loving-cup-milner-gray/ [in English].
Hallinan, L. (1995). British commemoratives: Royalty, politics, war, and sport. Antique Collector's Club [in English].
Hallinan, L. (1997). Royal commemorative. The Shire Book [in English].
Hancock. (n.d.). Queen Charlotte mug [Image]. Museum of Royal Worcester. https://www.museumofroyalworcester.org/discover-learn/collections/queen-charlotte-mug/ [in English].
Hanscombe, S., & Kitson, D. (2012). The Grubbe Plates Revisited. English Ceramic Circle, 22, 231–251 [in English].
Marchand, S. L. (2020). Porcelain: A History from the Heart of Europe. Princeton University Press [in English].
Moon, I. (2021). Unhomely: Redening the British Decorative Arts. British Art Studies, 21. https://doi.org/10.17658/issn.2058-5462/issue-21/imoon [in English].
Nachesku, A. (2017). Fragile Relics: "Cardinal Wolsey’s Porridge Bowl" and the Biographies of 16th Century Chinese Porcelain Objects. Christ Church Library Newsletter, 13, 31–36 [in English].
Plate 1887 [Image] (n.d.). Victoria and Albert Museum. https://collections.vam.ac.uk/item/O77581/plate-unknown/ [in English].
Samford, P. M. (1997). Response to a Market: Dating English Underglaze Transfer-Printed Wares. Historical Archaeology, 31(2), 1–30. http://www.jstor.org/stable/25616524 [in English].
Sandon, J. (1999). The dictionary of Worcester porcelain (Vol. 1: 1751–1851). ACC Art Books [in English].
Shkolna, O. V. (2019). Brytanskyi farfor i faians u muzeinykh kolektsiiakh Londona [British porcelain and faience in the museum collections of London]. In Druhyi Vseukrainskyi Muzeinyi Forum [Second All-Ukrainian Museum Forum] [Proceedings of the Conference] (pp. 280–283). Tsentr pamiatkoznavstva [in Ukrainian].
Sloboda, S. (2010). Displaing materials: Porcelain and natural history in the Duchess of Portland’s museum. Eighteenth-Century Studies, 43(4), 455–472. https://doi.org/10.1353/ecs.0.0159 [in English].
Unique Burslem 1887 Presented by Sir Henry Doulton to Aimé Laussedat [Image]. (n.d.). Proantic. https://www.proantic.com/en/766521-unique-burslem-1887-presented-by-sirhenry-doulton-to-aime-laussedat.html [in English].
Woolliscroft, P. (2013, December 16). Spode, Christmas, Queen Charlotte and a New Bridge. Spode History. https://spodehistory.blogspot.com/2013/12/spode-christmas-queen-charlotte-and-new.html [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ольга Дєточка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.