Типологія форм скульптурного декору давньоруських храмів Галичини

Анотація

Мета статті полягає в формуванні уявлень про типи форм архітектурного декору храмів Галичини ХІІ–ХІІІ ст., що визначають образний зміст споруд та репрезентують історичний досвід української художньої культури, актуальний для сучасної творчої практики в ділянках мистецтва, дизайну, архітектури.

Результати дослідження. Виявлено, що елементи архітектурного декору церкви Пантелеймона, Благовіщення, Пророка Іллі в Галичі, церкви у Василеві та інших типологічно розподіляються за такими критеріями: а) місцерозташування, б) змістовно-смислового навантаження (тематичні зображення антропоморфного та зооморфного характеру, людські та левині маски, зображення дракона, стрічкові орнаменти зі стилізованим листям, розетками, колами, ін.), в) декоративних конструкцій (підкреслення ліній порталів, фасадів, вікон), г) матеріально-виробничої сфери (каменотесний промисел), що дозволяє виявити специфіку мистецького процесу на цих теренах в добу давньоруського середньовіччя. З’ясовано, що різьблений декор, присутній в більшості культових споруд Галичини давньоруського часу як частина архітектурно-художнього задуму, поєднував монументальні форми архітектури та скульптурного декору, чим унаочнював способи художнього осмислення світу. Орнаментально-зображувальні елементи в символічно-асоціативний спосіб відображали світоглядно- філософські ідеї, зокрема в дусі давньоруських міфо-оповідальних традицій; декларували конфесійні спрямування; проголошували політичні установки.

Наукова новизна дослідження представлена результатами аналізу оригінальних пам’яток доби давньоруського середньовіччя як зразків історичної спадщини матеріальної та художньої культури за конкретизацією значення їхнього змісту, типів, матеріалів, що відповідало уявленням давньоруського населення про картину світу, історію, владу.

Висновки. Попри те, що в наш час модерністські тенденції віддаляють нас від традицій складного декорування, притаманного впродовж віків всім історичним стилям, і наголошують на тенденціях лаконізму, стандартизації, утилітарності, розуміння цінності світової спадщини не можливе без усвідомлення сутності форм декоративної скульптури, які представляють важливий внесок у світову та українську архітектуру, виявляючи її потенціал.