Універсальний символ хреста: геометричний мотив і релігійний символ. Вивчення порівняльної естетики
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.49.2023.293281Ключові слова:
тривимірний хрест, тетрагамадіон, crux gemmata, феноменологія хрестаАнотація
Мета статті. Це порівняльне дослідження має намір підтвердити істинність того, що форма й символ хреста є супутниками людини з часів виникнення людської цивілізації. По-перше, на розгляд буде представлено найбільш раннє вираження ідеї хреста як розумового концепту людини. Про це свідчать знахідки спеціалістів з культурної антропології всього світу, в яких наголошується на доісторичному знаку тетрагамадіону, або фільфоту, свастики. По-друге, дослідження тяжіє до розвитку символіки християнського хреста, який спочатку не мав фігури розп’ятого Божого Сина, проте яскраво демонстрував своє безпосереднє походження від місця грудей священика в єврейському храмі, що називалося урім і туммім, світло й досконалість на івриті. Розглядаючи форму християнського хреста, необхідно зважати на дві відмінні семантики та ментальні концепти його найпоширеніших зображень, а саме на грецькі й римські варіанти форм, що демонструють різні концептуальні та естетичні вираження того ж самого предмета.
Результати дослідження. Предмет дослідження розглянуто з міждисциплінарної точки зору, що охоплює перспективні хореологічні дослідження з семіотики, логіки, історії мистецтва та культурології. Проте, враховуючи повсюдне асоціювання хреста з викупною жертвою Ісуса, певні висновки зроблено завдяки опису двох надзвичайних мистецьких творів, а саме: Каталонський рух XII століття під назвою Majestat Batilo (Іспанія); Рух XIIІ століття з Камень-Поморського (Польща).
Наукова новизна. Нове дослідження символіки хреста, проведене в аспекті порівняльного підходу, дозволяє глибше зрозуміти появу цього давнього знака в культурі, долучаючи знання з точних наук, зокрема мінералогії або ж астрофізики. Подальші передумови дослідження припускають, що динаміка хреста може бути конститутивним принципом формування матерії.
Висновки. Дослідження має на меті заохотити до подальшого вивчення сакрального значення цього первісного знака, що виходить далеко за межі будь-якої конкретної конфесії.
Посилання
Archivo: (Barcelona) Majestat Batllo – Museu Nacional d'Art de Catalunya.jpg [Archive: (Barcelona) Majestat Batllo – National Art Museum of Catalonia.jpg] (2023, September 9). In Wikipedia. https://es.wikipedia.org/wiki/Archivo:(Barcelona)_Majestat_Batllo_-_Museu_Nacional_d%27Art_de_Catalunya.jpg [in Catalan].
Bukowinski, M. S. T. (1994). Quantum Geophysics. Annual Review of Earth and Planetary Sciences, 22(1), 167–205. https://doi.org/10.1146/annurev.ea.22.050194.001123 [in English].
Campbell, J. (2002). The Inner Reaches of Outer Space: Metaphor as Myth and as Religion. New World Library [in English].
Constantelos, D. J. (1990). Understanding the Greek Orthodox Church. Hellenic College Press.
de Saussure, F. (1961). Kurs językoznawstwa ogólnego [Course in General Linguistics] (K. Kasprzyk, Trans.). Wydawnictwo Naukowe PWN [in Polish].
Florkowa, M. (1993). Tajemnice szlachetnych kamieni [The Mystery of Prescious Stones]. Kastel [in Polish].
Fortunatus, V. (n.d.). Pange Lingua Gloriosi: Sing, my tongue, the glorious battle. In M. Britt (Ed.), The Hymns of the Breviary and Missal. Catholic Cornucopia. http://www.cathcorn.org/hotbam/52.html (Original work published 1922) [in English].
Freed, S. A., & Freed, R. S. (1980). Swastika: A new symbolic interpretation. Rice Institute Pamphlet – Rice University Studies, 66(1), 87–105. https://scholarship.rice.edu/bitstream/handle/1911/63402/article_RIP661_part6.pdf?sequence=1 [in English].
Ghezzi, B. (2006). Sign of the Cross: Recovering the Power of the Ancient Prayer. Loyola Press [in English].
Krzymuska-Fafius, Z. (2009). Studia nad rzeźbą średniowieczną na Pomorzu Zachodnim [Study on Mediaeval Sculpture in West Pomerania]. Muzeum Narodowe w Szczecinie [in Polish].
Laban, R. (1966). Choreutics (L. Ullmann, Ed.). MacDonald and Evans [in English].
Mann, J. (1993). Majestat Batllo. In J. P. O'Neill, K. Howard, & A. M. Lucke (Eds.), The Art of Medieval Spain, a.d. 500–1200 (pp. 322–324). Metropolitan Museum of Art [in English].
Plato. (2000). Timaeus (D. J. Zeyl, Trans.). Hackett [in English].
Šedinova, H. (1999). The Symbolism of the Precious Stones in St. Wenceslas Chapel. Artibus et Historiae, 20(39), 75–94. http://www.jstor.org/stable/1483575 [in English].
Stavish, M. (2016). The Sign of the Cross. Hermetic Library. https://hermetic.com/stavish/essays/cross [in English].
The Dream of the Rood (R. Liuzza, Trans.) (2006). In J. Black, L. Conolly, K. Flint, I. Grundy, D. LePan, R. Liuzza, J. J. McGann, A. L. Prescott, B. V. Qualls, & C. Waters (Eds.), The Broadview Anthology of British Literature (Vol. 1: The Medieval Period, pp. 23–26). Broadview Press [in English].
Uličný, P. (2023). Blood in Stone and the Second Coming: On the Meaning of the Wenceslas Chapel in St. Vitus's Cathedral in Prague and the Karlstein Chapels. Zeitschrift für Kunstgeschichte, 86(2), 145–194. https://doi.org/10.1515/zkg-2023-2002 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Весна Монд-Козловська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.