Визначення підходів до формування інтер’єрів з урахуванням емоційного впливу в процесі сприйняття Арт-об’єктів
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.49.2023.293299Ключові слова:
Арт-об’єкт, образотворче мистецтво, дизайн інтер’єру, емоційний впливАнотація
Мета статті – виявити основні чинники сприйняття Арт-об’єктів в інтер’єрі й на їхній основі визначити підходи до формування інтер’єрів з урахуванням емоційного впливу Арт-об’єкта в процесі сприйняття реципієнтом.
Результати дослідження. Розглянуто роль сучасного образотворчого мистецтва, зокрема здатність Арт-об’єктів привносити індивідуальність та особливий характер у простір для посилення стилю та розкриття тематики інтер’єру, формувати загальний образ приміщення з точки зору функціональності та викликати різні емоції. Простежено значущість Арт-об’єктів, які відіграють важливу роль у дизайні інтер’єру, впливаючи на його загальну гармонію та специфіку атмосфери. У дослідженні структуровано й представлено основні наявні види образотворчого мистецтва в сучасному просторовому середовищі. В результаті аналізу теоретично-практичного матеріалу було виявлено основні чинники, на основі яких було сформовано підходи у формуванні інтер’єру: 1) композиція та розташування; 2) колір; 3) світло; 4) функціональність; 5) ідея, тематика, стиль; 6) матеріал виконання; 7) асоціативність, семантика та символіка; 8) особистий досвід.
Наукова новизна полягає в дослідженні концепції взаємозв’язку між Арт-об’єктом та дизайном інтер’єру; структуруванні основних чинників естетичного сприйняття цілого простору; визначенні підходів до формування інтер’єрів з урахуванням емоційного враження в процесі сприйняття Арт-об’єктів як засобу створення візуальної атмосфери приміщення відповідно до творчого задуму.
Висновки. За результатами дослідження було рекомендовано використовувати підходи формування інтер’єру на стадії його проєктування та в процесі реалізації, враховуючи вплив Арт-об’єктів на емоції та настрій людей в інтер’єрі.
Посилання
Afatara, N. (2018, September 29). The creation of contemporary artwork. In Third International Conference of Arts, Language and Culture [Proceedings of the Conference] (pp. 52–59). Atlantis Press. https://doi.org/10.2991/icalc-18.2019.9 [in English].
Arnheim, R. (1974). Art and visual perception. University of California Press [in English].
Bazeliuk, N. L. (2019). Forma yak zasib stvorennia khudozhnoho obrazu v art-dyzaini [Form as a means of creating an art picture in art design]. Art and Design, 3, 40–47. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2019.3.4 [in Ukrainian].
Belke, B., Leder, H., Strobach, T., & Carbon, C.-C. (2010). Cognitive fluency: High- level processing dynamics in art appreciation. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 4(4), 214–222. https://doi.org/10.1037/a0019648 [in English].
Bertolino, G. (2018). Comment identifier les mouvements artistiques [How to identify artistic movements]. Hazan [in French].
Cela-Conde, C. J., García-Prieto, J., Ramasco, J. J., Mirasso, C. R., Bajo, R., Munar, E., Flexas, A., del-Pozo, F., & Maestú, F. (2013). Dynamics of brain networks in the aesthetic appreciation. PNAS, 110(2), 10454–10461. https://doi.org/10.1073/pnas.1302855110 [in English].
Contemporary Art House. (n.d.). iF Design. Retrieved October 10, 2023, from https://ifdesign.com/en/winnerranking/project/contemporary-art-house/172691 [in English].
Frieling, H., & Auer, X. (1954). Mensch. Farbe. Raum [Person. Color. Space]. Callwey [in German].
Gallery. (n.d.). Oksana Pilipchuk. Retrieved October 10, 2023, from http://oksana-pilip-com-ua.1gb.ua/index.php [in English].
Higuera-Trujillo, J. L., Llinares, C., & Macagno, E. (2021). The cognitive-emotional design study of architectural space: A scoping review of neuroarchitecture and its precursor approaches. Sensors, 21(6), Article 2193. https://doi.org/10.3390/s21062193 [in English].
International WELL Building Institute. (n.d.). WELL Building Standard. Retrieved October 10, 2023, from https://standard.wellcertified.com/well [in English].
Jayathissa, P., Quintana, M., Abdelrahman, M., & Miller, C. (2020). Humans-as-a-sensor for buildings – Intensive longitudinal indoor comfort models. Buildings, 10(10), Article 174. https://doi.org/10.3390/buildings10100174 [in English].
Lankston, L., Cusack, P., Fremantle, C., & Isles, C. (2010). Visual art in hospitals: Case studies and review of the evidence. Journal of the Royal Society of Medicine, 103(12), 490–499. https://doi.org/10.1258/jrsm.2010.100256 [in English].
Lüscher, M. (1980). The Lüscher Color Test: The remarkable test that reveals personality through color (I. Scott, Trans.). Random Library [in English].
Mamassian, P. (2008). Ambiguities and conventions in the perception of visual art. Vision Research, 48(20), 2143–2153. https://doi.org/10.1016/j.visres.2008.06.010 [in English].
Marder, A. P. (Ed.). (1995). Arkhitektura [Architecture] [Dictionary]. Budivelnyk [in Ukrainan].
Mastandrea, S., Fagioli, S., & Biasi, V. (2019). Art and psychological well-being: Linking the brain to the aesthetic emotion. Frontiers in Psychology, 10, Article 739. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00739 [in English].
McCorquodale, Ch. (1983). The history of interior decoration. Phaidon [in English].
Moles, A. (1972). Théorie de l’information et perception esthétique [Information theory and aesthetic perception]. Denoël [in French].
O’Connor, Z. (2011). Colour psychology and colour therapy: Caveat emptor. Color, 3(36), 229–234. https://doi.org/10.1002/col.20597 [in English].
Ostrofsky, J., & Shobe, E. (2015). The relationship between need for cognitive closure and the appreciation, understanding, and viewing times of realistic and nonrealistic figurative paintings. Empirical Studies of the Arts, 33(1), 106–113. https://doi.org/10.1177/0276237415570016 [in English].
Pallasmaa, J. (2014). Space, place and atmosphere. Emotion and peripherical perception in architectural experience. Lebenswelt, 4, 230–245. https://doi.org/10.13130/2240-9599/4202 [in English].
Pelowski, M., Markey, P. S., Lauring, J. O., & Leder, H. (2016). Visualizing the impact of art: An update and comparison of current psychological models of art experience. Frontiers in Human Neuroscience, 10, Article 160. http://dx.doi.org/10.3389/fnhum.2016.00160 [in English].
Public Art. (n.d.). Beatriz Mayorca. Retrieved October 10, 2023, from https://www.bmayorca.com/public-art [in English].
Pylypchuk, O. D. (2023). Rozrobka innovatsiinoho zasobu harmonizatsii kolorystyky tvoriv obrazotvorchoho mystetstva ta interiernoho seredovyshcha dlia stvorennia komfortnoho prostoru isnuvannia liudyny [Development of an innovative means of harmonizing the color scheme of works of fine art and interior environment to create a comfortable space for human existence]. In Cultural and artistic practices: World and Ukrainian context (pp. 380–414). Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-322-4-18 [in Ukrainian].
Pylypchuk, O. D., & Kryvenko, O. V. (2020). Vykorystannia suchasnykh napriamkiv obrazotvorchoho mystetstva u proektno-dyzainerskii praktytsi yak zasobiv orhanizatsii estetychnoho predmetno-prostorovoho seredovyshcha [Use of modern directions of fine art in design and design practice as a means of organizing aesthetic subject environment]. Urban Development and Spatial Planning, 75, 317–327. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2020.75.317-327 [in Ukrainian].
Pylypchuk, O. D., & Polubok, A. P. (2019). Rishennia tvorchoho zadumu khudozhno-dekoratyvnoi formy v zalezhnosti vid zastosovanykh materialiv [Solution of creative design of artistic and decorative form depending on the used materials]. ScienceRise, 4(57), 36–39. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2019.164772 [in Ukrainian].
Pylypchuk, O., & Polubok, A. (2022). The color of the surface of the Art object as a means of harmonizing the modern architectural environment. Landscape Architecture and Art, 21(21), 59–67. https://doi.org/10.22616/j.landarchart.2022.21.06 [in English].
Suzen, H. N. (2021). Evaluation of contemporary art in terms of conceptual structure and interpretability. International Online Journal of Educational Sciences, 13(2), 447–460. https://doi.org/10.15345/iojes.2021.02.008 [in English].
Szubielska, M., Francuz, P., Nestorowicz, E., & Bałaj, B. (2018). The impact of reading or listening to a contextual information relating to contemporary paintings on the evaluation by non-experts in the field of art. Polish Psychological Forum, 23(3), 610–627. https://doi.org/10.14656/PFP20180309 [in English].
Vessel, E. A., & Rubin, N. (2010). Beauty and the beholder: Highly individual taste for abstract, but not real-world images. Journal of Vision, 10(2), Article 18. https://doi.org/10.1167/10.2.18 [in English].
Vuk, S., & Bosnar, M. (2021). Process in contemporary visual art as a paradigm shift in the visual art education: Perspective of creativity. Creativity Studies, 14(1), 99–111. https://doi.org/10.3846/cs.2021.12632 [in English].
Wang, Q. (2018, October 25–27). Analysis of interior space design and visual artistic effect. In 1st International Conference on Education Art Management and Social Sciences [Proceedings of the Conference] (pp. 362–366). Clausius Scientific Press. https://doi.org/10.23977/eamss.2018.075 [in English].
Yaseniev, O., & Dubovyi, O. (2021). Suchasni tendentsii vykorystannia tvoriv obrazotvorchoho mystetstva v interieri prymishchen [Current trends in the use of works of fine arts in the interior of premises]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 4(2), 226–235. https://doi.org/10.31866/2617-7951.4.2.2021.246842 [in Ukrainian].
Zheliazkov, Ye. O. (2021). Vplyv dzherel synoho svitla v osvitliuvalnykh ustanovkakh na tsyrkadni rytmy liudyny [The effect of blue light source in a lighting installations on human circadian rhythms]. Microsystems, Electronics and Acoustics, 26(2). https://doi.org/10.20535/2523-4455.mea.237533 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Оксана Пилипчук, Андрій Полубок
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.
