Поняття «оркестрове письмо» в науковому дискурсі

Ганна Савченко

doi:10.31866/2410-1176.50.2024.306796

Автор(и)

Ганна Савченко Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Україна https://orcid.org/0000-0002-9845-0450

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.50.2024.306796

Ключові слова:

оркестрове письмо, оркеструвальна техніка (техніка оркестрування), техніка композиції, письмо, техніка, хорове письмо, ансамблеве письмо

Анотація

Мета статті – визначити сутність і специфіку оркестрового письма; сформулювати дефініцію поняття «оркестрове письмо».

Результати дослідження. Проаналізовано дослідницькі підходи у вивченні хорового письма та ансамблевого письма, які склались у сучасному музикознавстві. Коротко розглянуто основні положення концепції письма Р. Барта. Окреслено аспекти розуміння письма, які можуть бути продуктивними в процесі вивчення загальновживаного, проте мало розробленого в музикознавстві поняття «оркестрове письмо». Проаналізовано визначення оркестрового письма в науковій літературі. Окреслено дискусійне поле для формулювання власного розуміння цього поняття. Для виявлення його сутності й специфіки оркестрове письмо розглянуто в кореляції з поняттями «техніка» й «техніка оркестрування». Виявлено сутнісні ознаки оркестрового письма; обґрунтовано його специфіку як почерку композитора, який постає на основі загальних базових правил оркестрування (техніки); представлено оркестрове письмо на перетині загального й особливого. Визначено чинники, котрі мають істотний вплив на оркестрове письмо.

Наукова новизна полягає: 1) в дослідженні оркестрового письма на основі теоретичних положень Р. Барта; 2) у визначенні специфіки та сутнісних ознак оркестрового письма на перетині загального й особливого, що дозволило відмежувати його від дотичних понять «оркеструвальна техніка» («техніка оркестрування»), котрі розуміються як синоніми; 3) в обґрунтуванні оркестрового письма як системного явища, яке реалізується через функціональну взаємодію елементів оркестрової звукоматерії (фактури, тканини); 4) у формулюванні осібної дефініції поняття «оркестрове письмо».

Висновки. Сформульовано осібну дефініцію оркестрового письма як смислово місткого явища. Обґрунтовано нетотожність оркестрового письма оркеструвальній техніці (техніці оркестрування).

Біографія автора

Ганна Савченко, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського

Кандидат мистецтвознавства, доцент

Посилання

Adler, S. (2002). The study of orchestration (3rd ed.). Norton [in English].

Barthes, R. (1972). Le degré zéro de l’écriture suivi de Nouveaux essais critiques [The zero degree of writing followed by New critical essays]. Editions du Seuil [in French].

Casella, A., & Mortari, V. (2004). The technique of contemporary orchestration (T. V. Fraschillo, Trans.; 2nd ed.). Ricordi [in English].

Cope, D. (1997). Techniques of the contemporary composer. Schirmer [in English].

Fartushka, O. D. (2021). Khorova polifoniia v systemi kompozytorskoho styliu (na prykladi tvorchosti P. Hindemita, I. Stravinskoho, O. Shchetynskoho) [Choral polyphony in the system of the composer’s style (on the example of the work of P. Hindemit, I. Stravinsky, O. Shchetynskyi)] [PhD Dissertation, Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts]. Kharkiv National University of Arts Repository. https://repo.num.kharkiv.ua/server/api/core/bitstreams/0342005b-d551-4097-8f91-ac507546cbc6/content [in Ukrainian].

Korobetska, S. Yu. (2011). Orkestrovyi styl: Teoriia, istoriia, suchasnist [Orchestral style: Theory, history, modernity] [Monograph]. Publishing House National Pedagogical Dragomanov University [in Ukrainian].

Kostka, S. (2006). Materials and techniques of twentieth century music (3rd ed.). Prentice Hall [in English].

Kristeva, Yu. (2004). Poliloh [Polylog]. Yunivers [in Ukrainian].

Piston, W. (1969). Orchestration. Victor Gollancz [in English].

Prykhodko, O. V. (2017). Khorova muzyka a cappella druhoi polovyny XX – pochatku XXI st.: Teoretychne osmyslennia i vykonavski pidkhody [A cappella choral music of the second half of the 20th – beginning of the 21st century: Theoretical understanding and performance approaches] [PhD Dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music]. Electronic National Academy of Ukraine on Culture and Arts Management Staff Institutional Repository. http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3340 [in Ukrainian].

Smirnova, I. V. (2020). Ansambleve pysmo v kamerno-instrumentalnykh tvorakh dlia zmishanykh skladiv u tvorchosti nimetskykh kompozytoriv kintsia XVIII–XIX stolit [Ensemble writing in chamber-instrumental works for mixed ensembles in the works of German composers of the end of the 18th–19th centuries] [Abstract of PhD Dissertation, Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko] [in Ukrainian].

Tukova, I. H. (2021). Sonoryka yak tekhnika kompozytsii: Dosvid krytychnoho analizu [Sonoric as a compositional technique: The attempt of critical analysis]. Scientific Herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 132, 66–77. https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.132.249969 [in Ukrainian].

Zaverukha, O. L. (2017). Khorove pysmo yak utilennia khudozhnoho zmistu muzychnoho tekstu [Choral writing as the embodiment of the artistic content of the music text]. Culture of Ukraine, 57, 54–61 [in Ukrainian].

Zaverukha, O. L. (2018). Khorove pysmo v systemi katehorii muzykolohii XXI st. [Choral writing in the system of categories of musicology of the 21st century]. Notes on Art Criticism, 33, 407–412 [in Ukrainian].

Zharkov, O. M. (2021). Tekhnika kompozytsii yak movnyi mekhanizm: Vid pravyla do zvuchannia [Composition technique as a language mechanism: From rule to sound]. Scientific Herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 132, 9–23. https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.132.249945 [in Ukrainian].