Грим як складник театрального костюма й засіб формування сценічної образності в театрі
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.50.2024.306805Ключові слова:
грим, сценічна образність, театральний костюм, театр, модаАнотація
Мета статті – з’ясувати роль і значення гриму як складника театрального костюма та засобу формування сценічної образності.
Результати дослідження. Акцентовано, що вивчення театрального гриму є актуальним і важливим аспектом не лише професійної підготовки та творчого процесу в сучасному світі театру, fashion-індустрії й інших галузей мистецтва, а й безпосередньої діяльності художника-гримера з кількох причин: 1) студіювання гриму сприятиме збереженню й переданню цінностей і традицій минулих поколінь; 2) вивчення гриму стимулює творчий потенціал акторів та гримерів; 3) вивчення технік нанесення гриму розвиває в акторів та гримерів вміння володіти різноманітними косметичними продуктами та інструментами; 4) вивчення спеціальних ефектів у гримі важливе для створення реалістичних образів та вражаючих спецефектів. Наголошено, що грим є складником сценічної образності – специфічної якості, що передається через виставу або виступ; він додає глибини, виразності та автентичності персонажам на сцені, а також театральним костюмам, постаючи мистецтвом створення образності з урахуванням характеру персонажа, атмосфери вистави та враження, яке має бути передане глядачам.
Наукова новизна. У статті вперше конкретизовано положення про грим як компонент сценографії, який бере безпосередню участь у формуванні візуального образу актора; встановлено взаємозв’язок гриму з іншими складниками художнього оформлення вистави.
Висновки. Підсумовано, що грим, як один з головних елементів театрального твору, водночас з режисурою, сценографією, авторською творчістю, відіграє визначальну роль у мистецтві перетворення на сцені театру та переданні емоцій і вражень, відкриваючи перед акторами та глядачами безмежні можливості виразності та витонченості, окреслюючи нові горизонти творчості та самовираження. Художник-гример, враховуючи естетику сценічних символів, розробляє візуальний образ персонажа в тісному взаємозв’язку зі сценічним текстом спектаклю та акторською майстерністю.
Посилання
Dmytrenko, A. (2012). Kostium u konteksti ukrainskoho teatru: Istoryko-kulturnyi aspect [Costume in the context of the Ukrainian theatre: A historical and culture aspect]. Bulletin of the Lviv National Academy of Arts, 23, 160–170 [in Ukrainian].
Dykhnych, L. P. (2019). Hrym u podiumno-khudozhnomu obrazi [Grim as a podium-art image]. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 7(34), 205, 7–9. https://doi.org/10.31174/SEND-HS2019-205VII34-01 [in Ukrainian].
Hekaliuk, L. Yu. (2015). Rozvytok tvorchoho potentsialu maibutnikh pedahohiv-khoreohrafiv u protsesi vykladannia tsyklu dystsyplin "Rezhysura v tantsi" [Development of the creative potential of future teachers-choreographers in the process of teaching the cycle of disciplines "Directing in Dance"]. Current Issues of Art Education, 1–2(5–6), 96–104. https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/6712/1/tvorchij_potencial.pdf [in Ukrainian].
Hrym [Makeup]. (2021). In I. Savchenko & I. Lipnytska (Comps.), Slovnyk teatroznavchykh terminiv i poniat [Dictionary of theatrical terms and concepts] (p. 30). National Pedagogical Dragomanov University [in Ukrainian].
Kovalchuk, L. (2010). Teatralnyi kostium – vazhlyva skladova khudozhnoho obrazu vystavy [Theatrical suit as constituent of image of performance]. Actual Problems of Art Practice and Art Research, 3(12–13), 233–239 [in Ukrainian].
Medvedieva, V. V. (2014). Semiotychnyi aspekt mystetstva hrymu [Semiotic aspect of make-up art]. Culture of Ukraine, 46, 228–234 [in Ukrainian].
Medvedieva, V. V. (2019a). Suchasni tekhnolohii vykorystannia hrymuvalnoho mystetstva v stvorenni khudozhnoho obrazu na estradi [Modern technologies of the use of makeup art in creating an artistic image on stage]. Social and Humanitarian Bulletin, 25, 106–109 [in Ukrainian].
Medvedieva, V. V. (2019b). Fenomenolohichna sutnist hrymu yak skladnoho strukturno-funktsionalnoho utvorennia [The phenomenological essence of theatrical make-up as a complex structural-functional education]. Ukrainian Culture: The Past, Modern, Ways of Development. Branch: Art Criticism, 30, 165–170. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi30.206 [in Ukrainian].
Momchylova, A. (2018a). Kolir yak obrazotvorchyi zasib hrymu [Color as an artistic tool of makeup]. Ukrainian Culture: Past, Modern and Ways of Development. Art history, 28, 294–299 [in Ukrainian].
Momchylova, A. (2018b). Naukovo-teoretychni zasady doslidzhennia hrymu v mystetskykh praktykakh [Scientific and theoretical principles of makeup research in art practices]. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 38, 259–268. https://doi.org/10.31866/2410-1176.38.2018.141828 [in Ukrainian].
Momchylova, A. (2019). Hrym u modnykh innovatsiiakh [Stage makeup in fashion innovations]. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 7(34), 205, 15–17. https://doi.org/10.31174/SEND-HS2019-205VII34-03 [in Ukrainian].
Nakonechna, O. (2009, May 7–8). Subiektyvni determinanty stsenichnoi obraznosti [Subjective determinants of scenic imagery]. In Problema subiektyvnosti u filosofii ta kulturi rosiiskoho Sribnoho viku [The problem of subjectivity in the philosophy and culture of the russian Silver Age] [Conference proceedings] (Iss. 15, pp. 478–483). Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University [in Ukrainian].
Nesen, I. I. (2021). Rol kostiumu u formuvanni obrazu personazhu v Teatri koryfeiv (1882–1914 rr.) [The role of costume in the formation of the character image in the Theater of the Corypheses (1882–1914)]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 2, 154–158. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.239997 [in Ukrainian].
Nesen, I. I. (2022). Metody doslidzhennia teatralnoho kostiuma: Ukrainskyi dosvid [Research methods of theatrical costume: Ukrainian experience]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 3, 114–119. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266089 [in Ukrainian].
Pavis, Р. (2002). Słownik terminow teatralnych [Dictionary of theater terms]. Zakład Narodowy im. Ossolinskich [in Polish].
Pihel, Yu. (2007). Naukovi dzherela doslidzhennia teatralnoho kostiuma [Scientific sources of research of a scenic costume]. Mystetstvoznavstvo, 1, 135–142 [in Ukrainian].
Proskuriakova, O. (2022). Hrym yak prostir semiotychnoi komunikatsii [Makeup as a space of semiotic communication]. Culture of Ukraine, 78, 38–44. https://doi.org/10.31516/2410-5325.078.04 [in Ukrainian].
Proskuriakova, O. (2023). Hrymuvalne mystetstvo vukrainskomu naukovomu dyskursi: Istoriohrafichnyi analiz i perspektyvy kulturolohichnoho doslidzhennia [Makeup art in the ukrainian scientific discourse: Historiographical analysis and perspectives of cultural studies]. Issues in Cultural Studies, 42, 256–269. https://doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293793 [in Ukrainian].
Sharkina, A. H. (2021). Hrym u modnykh innovatsiiakh XXI stolittia: Khudozhni zasoby i tekhnolohii [Makeup in the 21st century fashion innovations: Artistic tools and technologies] [Doctoral Dissertation, Kyiv National University of Culture and Arts] [in Ukrainian].
Shmagalo, R., & Xian, H. (2024). The art of the mask and make-up in the traditions of the East and West: Artistic features, stylistics, interrelationship. Herança, 7(1), 100–112. https://doi.org/10.52152/heranca.v7i1.789 [in English].
Tsymbaliuk, O. K. (2010). Semiotychni refleksii teatralnykh kostiumiv (na prykladi kostiumiv V. Furyka za dramatychnym etiudom Lesi Ukrainky "Iohanna, zhinka Khusova") [The semiotic reflections about theatrical costumes (on example of V. Furyk costumes for "Johanna, the wife of Hoosa" by Lesia Ukrainka)]. Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy. Cultural Studies, 2, 180–184. https://doi.org/10.18372/2412-2157.12.8294 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Катерина Малярчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.