Образ героя в кінематографі «морального занепокоєння»: проблема типології

Максим Клопенко

doi:10.31866/2410-1176.51.2024.318352

Автор(и)

Максим Клопенко Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Україна https://orcid.org/0000-0003-3979-0604

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.51.2024.318352

Ключові слова:

польський кінематограф, кіно «морального занепокоєння», філософія екзистенціалізму, образ героя, конформізм, ескапізм, бунт

Анотація

Мета статті – визначити особливості героя кінематографа «морального занепокоєння», використовуючи типологічний аналіз.

Результати дослідження. Польське кіно «морального занепокоєння» досі мало вивчалося в українському кінознавстві, однак зберігає напрочуд високу актуальність як для загальноєвропейського контексту, так і для українського кінематографічного процесу. Сьогодні постать героя кіно «морального занепокоєння» потребує нового осмислення з точки зору аналізу її принципових особливостей. Різні підходи щодо типологізації героя виявляють низку складнощів у трактуванні визначальних рис в його узагальненому портреті та найпоширеніших моделей поведінки, яких він дотримується. У статті виявлено низку проблемних аспектів дослідження образу героя «морального занепокоєння», проаналізовано суперечності наявних типологій, а також спроби їх застосування до ширшого діапазону польських фільмів 70-х – 80-х рр. Розглянуто основні моделі поведінки героя в контексті його ставлення до нормативно-ціннісної системи, прийнятої в суспільстві. Відповідно до моделей соціальної поведінки й моральної позиції героя запропоновано додаткові критерії для аналізу його драматургічних характеристик, а також виділено інші типи, що не досліджувалися в рамках цієї проблематики.

Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в українському кінознавстві визначено особливості героя кінематографа «морального занепокоєння» з урахуванням і доповненням кінознавчих типологій.

Висновки. Результати дослідження підтверджують, що герой фільмів «морального занепокоєння» є складною, багатоаспектною особистістю, подальше вивчення якої має перспективи для оновлених інтерпретацій та виявлення актуальних зв’язків з українською сучасністю зокрема.

Біографія автора

Максим Клопенко, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого

Аспірант PhD

Посилання

Dabert, D. (2000). Yak zhyty? Pro kino moralnoho nespokoiu – sohodni [How to live? About the cinema of moral turpitude today] (A. Khraniuk, Trans.). Kino-Teatr, 5, 40–43. https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/4fa6de30-28e5-49ec-a51c-b121e6e8ba3e/content [in Ukrainian].

Camus, A. (2022). Mif pro Sizifa. Buntivna liudyna [The myth of Sisyphus. A rebellious person] (O. Zhupanskyi, Trans.). Folio [in Ukrainian].

Fromm, E. (2019). Vtecha vid svobody [Escape from Freedom] (M. Yakovliev, Trans.). Klub Simeinoho Dozvillia [in Ukrainian].

Apor, B., Apor, P., & Horváth, S. (Eds.). (2018). The handbook of courage: Cultural opposition and its heritage in Eastern Europe. Institute of History, Research Centre for the Humanities, Hungarian Academy of Sciences [in English].

Białous, M. (2011). Inteligent centralnie planowany? Obrazy inteligencji w polskim filmie fabularnym okresu PRL [Centrally planned intelligentsia? Images of intelligentsia in Polish feature films of the PRL period]. Ikonosfera: Studia z socjologii i antropologii obrazu, 3, 1–23. https://www.ikonosfera.umk.pl/fileadmin/pliki/Ikonosfera_3_Maciej_Bialous_Inteligent.pdf [in Polish].

Cook, D. A. (2016). History of narrative film (5th ed.). W. W. Norton & Company [in English].

Dabert, D. (2003). Kino moralnego niepokoju: wokół wybranych problemów poetyki i etyki [Cinema of Moral Concern: On selected problems of poetics and ethics]. Wydawnictwo Naukowe UAM [in Polish].

Domke, R. (2020). Obraz intelektualisty we współczesnym dyskursie filmowym lat 1968–1990 [The image of the intellectual in contemporary film discourse in the years 1968–1990]. Dzieje Najnowsze, 52(2), 155–181. https://doi.org/10.12775/DN.2020.2.07 [in Polish].

Haltof, M. (2007). Historical dictionary of Polish cinema. Scarecrow Press [in English].

Leppla, D. (2019). Radical communication: Politics after 1968 in/and Polish cinema [ PhD thesis, Concordia University]. Spectrum Research Repository. https://spectrum.library.concordia.ca/id/eprint/985541/ [in English].

Lubelski, T. (2015). Historia kina polskiego 1895–2014 [History of Polish Cinema 1895–2014]. Universitas [in Polish].

Miczka, T. (2007). "Kino moralnego niepokoju": źródła i granice realizmu w polskim filmie fabularnym w latach 1976–1981 ["Cinema of Moral Concern": The sources and limits of realism in polish feature film in 1976–1981]. In A. Achtelik & J. Tambor (Eds.), Sztuka to rzemiosło: T. 3. Nauczyć Polski i polskiego [Art is a craft: Vol. 3. Teaching Poland and Polish] (pp. 187–201). Wydawnictwo Gnome [in Polish].

Mielczarek, R. (2008). Rzeczywistość w fazie liminalnej. "Kino moralnego niepokoju" jako forma międzypokoleniowego dramatu społecznego [Social reality during the liminal period. "The cinema of moral anxiety" as a form of the generational drama]. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Sociologica, 33, 223–247 [in Polish].

Misiak, A. (2009). Our own courtyard: Post-traumatic Polish cinema. New Cinemas: Journal of Contemporary Film, 7(3), 237–256. https://doi.org/10.1386/ncin.7.3.237/1 [in English].

Тalarczyk-Gubała, M. (2012). Ewa vs. Agnieszka. Reprezentacje reżyserek w wybranych filmach Andrzeja Wajdy i Barbary Sass [Ewa vs. Agnieszka. Representations of female directors in selected films by Andrzej Wajda and Barbara Sass]. Kwartalnik Filmowy, 77–78, 282–297 [in Polish].

Żurek, B. (2014). Film fabularny w funkcji alternatywnego źródła do historii codzienności – teoretyczne rozważania na przykładzie kina moralnego niepokoju [Feature film as an alternative source for the history of everyday life – theoretical considerations on the example of cinema of moral concern]. Historyka Studia Metodologiczne, 44, 115–127 [in Polish].