Відеомонтаж і специфіка глядацького сприйняття: «психологія кадру» та структурні зв’язки в екосистемі кіно

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.51.2024.318357

Ключові слова:

кінематограф, відеомонтаж, глядацьке сприйняття, когнітивна психологія, ритмічна синхронізація, «психологія кадру», візуальна континуальність

Анотація

Мета статті – дослідити складний зв’язок між відеомонтажем й емоціями глядачів під час залучення й перегляду фільму як важливий структурний елемент екосистеми кіно.

Результати дослідження. Наголошено, що симбіотичний зв’язок між монтажем фільму, глядацьким сприйняттям та емоційною реакцією є важливим чинником розвитку та функціонування екосистеми кіно на сучасному етапі. Стверджується, що монтаж фільму пов’язаний зі складною взаємодією емоційних реакцій та когнітивних процесів у сприйнятті глядача.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше в рамках українського аудіовізуального дискурсу розглянуто кіномонтаж як форму мистецтва, що пов’язана з психологією сприйняття; як «емоційну архітектуру», що визначає параметри та механізм глядацького сприйняття.

Висновки. Монтажні рішення впливають на емоційне залучення глядачів щонайменше у двох аспектах: по-перше, розширюють розуміння психологічної динаміки в рекогніції (розпізнаванні) глядацької аудиторії, що доповнює теоретичну основу кінознавства; розшифровують «емоційну мову», вбудовану в монтажні рішення, пропонуючи глибше розуміння ремесла кіновиробництва; по-друге, впливають на розвиток прикладних аспектів кінематографа, зокрема, кінооператори, володіючи тонким розумінням того, як монтажні рішення формують емоційні реакції, здатні вдосконалювати майстерність, а режисери, редактори та інші учасники творчої групи можуть використовувати ці знання під час створення наративів, які глибше пов’язані з емоціями аудиторії. Режисери створюють динамічну та емоційно «заряджену» розповідь, оперуючи синхронним монтажем і звуковим дизайном. Визначальним чинником впливу на емоційні реакції глядачів під час монтажу фільму є маніпулювання часом, а емоційна пам’ять залежить від кодування мозком темпоральної інформації.

Біографія автора

Артем Хроленко, ПВНЗ «Київський університет культури»

Аспірант PhD

Посилання

Bordwell, D., & Thompson, K. (2004). Film art: An introduction. McGraw-Hill [in English].

Bruckert, A., Christie, M., & Le Meur, O. (2023). Where to look at the movies: Analyzing visual attention to understand movie editing. Behavior Research Methods, 55, 2940–2959. https://doi.org/10.3758/s13428-022-01949-7 [in English].

Cutting, J. E., & Armstrong, K. L. (2018). Cryptic emotions and the emergence of a metatheory of mind in popular filmmaking. Cognitive Science, 42, 1317–1344. https://doi.org/10.1111/cogs.12586 [in English].

Das, S. (2023). Film editing and emotional resonance: The psychology of cut. In K. Chetia & N. Konwar (Еds.), Divergence: Emerging issues (pp. 104–118). Purbayon Publication [in English].

Drew, A., & Soto-Faraco, S. (2023). Perceptual oddities: Assessing the relationship between film editing and prediction processes. Philosophical Transactions. Biological Sciences, 379, Article 20220426. https://doi.org/10.1098/rstb.2022.0426 [in English].

Editors Share How "Editing is alchemy and emotion is gold". (2023, March 22). Little Black Book. https://lbbonline.com/news/editors-share-how-editing-is-alchemy-and-emotion-is-gold [in English].

Garrido, S. (2017). Why are we attracted to sad music? Palgrave Macmillan [in English].

Gomez, P., & Danuser, B. (2007). Relationships between musical structure and psychophysiological measures of emotion. Emotion, 7(2), 377–387. https://doi.org/10.1037/1528-3542.7.2.377 [in English].

Horpenko, V. H. (2000). Arkhitektonika filmu: Rezhyserski zasoby i sposoby formuvannia struktury ekrannoho vydovyshcha: T. 4. Arkhitektonika koloru. Ch. 2. Vydova spetsyfika koloru [Film architecture: Directing tools and ways of forming the structure of the screen spectacle: Vol. 4. Architecture of color. Pt. 2. Species specificity of color]. Donbas Institute of Technology and Management [in Ukrainian].

Horpenko, V. H. (2004). Montazh: Kino, telebachennia [Editing: Film, television]. Kyiv International University [in Ukrainian].

Koch, R. M., Gross, M. H., & Bosshard, A. A. (1998, January 9). Emotion editing using finite elements (CS Technical Report 281). Eidgenössische Technische Hochschule Zürich, Institute of Scientific Computing. https://doi.org/10.3929/ethz-a-006652225 [in English].

Korablova, N., & Chmil, H. (2021). Operatorske mystetstvo – deskryptyvna filosofiia "na plivtsi" obraziv homo: Vid fiksatsii obraziv (Homo Photographicus) do virolomstva obraziv (suchasnyi Homo Videns) [Cinematography is a descriptive philosophy of homo images "on film": From the fixation of images (Homo Photographicus) to the treachery of images (modern Homo Videns)]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Theory of Culture and Philosophy of Science, 64, 32–43. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2021-64-04 [in Ukrainian].

Kovarski, K., Dos Reis, J., Chevais, C., Hamel, A., Makowski, D., & Sperduti, M. (2022). Movie editing inuences spectators’ time perception. Scientific Reports, 12(1), Article 20084. https://doi.org/10.1038/s41598-022-23992-2 [in English].

Kovsh, O., & Kopachynskyi, O. (2023). Osoblyvosti montazhu v suchasnomu audiovizualnomu vyrobnytstvi: Spetsefekty ta perekhody [Features of editing in modern audiovisual production: Special effects and transitions]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production, 6(1), 105–117. https://doi.org/10.31866/2617-2674.6.1.2023.279255 [in Ukrainian].

Lambden, J. (2022). Film editing: Emotion, performance, story. Bloomsbury [in English].

Murch, W. (2001). In the blink of an eye: A perspective on film editing (2nd ed.). Silman-James Press [in English].

Pearlman, K. (2017). Editing and cognition beyond continuity. Projections, 11(2), 67–86. https://doi.org/10.3167/proj.2017.110205 [in English].

Pecheranskyi, I. P. (2024, April 18–19). Homo Informaticus ta poiava telehliadacha-tvortsia v tsyfrovu epokhu [ Homo informaticus and the emergence of the tv viewer-creator in the digital age]. In N. Riabukha (Ed.), Kultura ta informatsiine suspilstvo XXI stolittia [Culture and information society of the 21st century] [Conference proceedings] (Pt. 2, pp. 68–70). Kharkiv State Academy of Culture. https://ic.ac.kharkov.ua/nauk_rob/konfer/konfer/KIS-2024/KIS-2024_2.pdf [in Ukrainian].

Smith, G. M. (2003). Film structure and the emotion system. Cambridge University Press [in English].

Smith, M. (1995). Engaging characters: Fiction, emotion, and the cinema. Clarendon Press; Oxford University Press [in English].

Strizhkova, V., Wang, Y., Anghelone, D., Yang, D., Dantcheva, A., & Bremond, F. (2021, December 15–18). Emotion editing in head reenactment videos using latent space manipulation. In V. Štruc & M. Ivanovska (Eds.), 16th IEEE International conference on automatic face and gesture recognition [Conference proceedings] (Article 131). Institute of Electrical and Electronic Engineers. https://www-sop.inria.fr/members/Francois.Bremond/Postscript/valeriya-FG21.pdf [in English].

Zheliezniak, S. (2018). Evoliutsiia vyraznykh zasobiv kino. Chastyna 2: Khudozhni mozhlyvosti zvuku v kino; Montazh, prostir ta chas [Evolution of cinema expressive means. Part 2: Artistic capabilities of sound in film; Montage, time and space]. European Philosophical and Historical Discourse, 4(2), 89–95. https://ephd.cz/wp-content/uploads/2018/ephd_2018_4_2/16.pdf [in Ukrainian].

Zubavina, I. B. (2021). Ontolohiia virtualnoho prostoru. Ekranoznavchi zshytky [Ontology of virtual space. Screen recognition notebooks]. Helvetyka [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-23

Як цитувати

Хроленко, А. (2024). Відеомонтаж і специфіка глядацького сприйняття: «психологія кадру» та структурні зв’язки в екосистемі кіно. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (51), 76–83. https://doi.org/10.31866/2410-1176.51.2024.318357

Номер

Розділ

АУДІОВІЗУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО