Відеомонтаж і специфіка глядацького сприйняття: «психологія кадру» та структурні зв’язки в екосистемі кіно
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1176.51.2024.318357Ключові слова:
кінематограф, відеомонтаж, глядацьке сприйняття, когнітивна психологія, ритмічна синхронізація, «психологія кадру», візуальна континуальністьАнотація
Мета статті – дослідити складний зв’язок між відеомонтажем й емоціями глядачів під час залучення й перегляду фільму як важливий структурний елемент екосистеми кіно.
Результати дослідження. Наголошено, що симбіотичний зв’язок між монтажем фільму, глядацьким сприйняттям та емоційною реакцією є важливим чинником розвитку та функціонування екосистеми кіно на сучасному етапі. Стверджується, що монтаж фільму пов’язаний зі складною взаємодією емоційних реакцій та когнітивних процесів у сприйнятті глядача.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше в рамках українського аудіовізуального дискурсу розглянуто кіномонтаж як форму мистецтва, що пов’язана з психологією сприйняття; як «емоційну архітектуру», що визначає параметри та механізм глядацького сприйняття.
Висновки. Монтажні рішення впливають на емоційне залучення глядачів щонайменше у двох аспектах: по-перше, розширюють розуміння психологічної динаміки в рекогніції (розпізнаванні) глядацької аудиторії, що доповнює теоретичну основу кінознавства; розшифровують «емоційну мову», вбудовану в монтажні рішення, пропонуючи глибше розуміння ремесла кіновиробництва; по-друге, впливають на розвиток прикладних аспектів кінематографа, зокрема, кінооператори, володіючи тонким розумінням того, як монтажні рішення формують емоційні реакції, здатні вдосконалювати майстерність, а режисери, редактори та інші учасники творчої групи можуть використовувати ці знання під час створення наративів, які глибше пов’язані з емоціями аудиторії. Режисери створюють динамічну та емоційно «заряджену» розповідь, оперуючи синхронним монтажем і звуковим дизайном. Визначальним чинником впливу на емоційні реакції глядачів під час монтажу фільму є маніпулювання часом, а емоційна пам’ять залежить від кодування мозком темпоральної інформації.
Посилання
Bordwell, D., & Thompson, K. (2004). Film art: An introduction. McGraw-Hill [in English].
Bruckert, A., Christie, M., & Le Meur, O. (2023). Where to look at the movies: Analyzing visual attention to understand movie editing. Behavior Research Methods, 55, 2940–2959. https://doi.org/10.3758/s13428-022-01949-7 [in English].
Cutting, J. E., & Armstrong, K. L. (2018). Cryptic emotions and the emergence of a metatheory of mind in popular filmmaking. Cognitive Science, 42, 1317–1344. https://doi.org/10.1111/cogs.12586 [in English].
Das, S. (2023). Film editing and emotional resonance: The psychology of cut. In K. Chetia & N. Konwar (Еds.), Divergence: Emerging issues (pp. 104–118). Purbayon Publication [in English].
Drew, A., & Soto-Faraco, S. (2023). Perceptual oddities: Assessing the relationship between film editing and prediction processes. Philosophical Transactions. Biological Sciences, 379, Article 20220426. https://doi.org/10.1098/rstb.2022.0426 [in English].
Editors Share How "Editing is alchemy and emotion is gold". (2023, March 22). Little Black Book. https://lbbonline.com/news/editors-share-how-editing-is-alchemy-and-emotion-is-gold [in English].
Garrido, S. (2017). Why are we attracted to sad music? Palgrave Macmillan [in English].
Gomez, P., & Danuser, B. (2007). Relationships between musical structure and psychophysiological measures of emotion. Emotion, 7(2), 377–387. https://doi.org/10.1037/1528-3542.7.2.377 [in English].
Horpenko, V. H. (2000). Arkhitektonika filmu: Rezhyserski zasoby i sposoby formuvannia struktury ekrannoho vydovyshcha: T. 4. Arkhitektonika koloru. Ch. 2. Vydova spetsyfika koloru [Film architecture: Directing tools and ways of forming the structure of the screen spectacle: Vol. 4. Architecture of color. Pt. 2. Species specificity of color]. Donbas Institute of Technology and Management [in Ukrainian].
Horpenko, V. H. (2004). Montazh: Kino, telebachennia [Editing: Film, television]. Kyiv International University [in Ukrainian].
Koch, R. M., Gross, M. H., & Bosshard, A. A. (1998, January 9). Emotion editing using finite elements (CS Technical Report 281). Eidgenössische Technische Hochschule Zürich, Institute of Scientific Computing. https://doi.org/10.3929/ethz-a-006652225 [in English].
Korablova, N., & Chmil, H. (2021). Operatorske mystetstvo – deskryptyvna filosofiia "na plivtsi" obraziv homo: Vid fiksatsii obraziv (Homo Photographicus) do virolomstva obraziv (suchasnyi Homo Videns) [Cinematography is a descriptive philosophy of homo images "on film": From the fixation of images (Homo Photographicus) to the treachery of images (modern Homo Videns)]. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Theory of Culture and Philosophy of Science, 64, 32–43. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2021-64-04 [in Ukrainian].
Kovarski, K., Dos Reis, J., Chevais, C., Hamel, A., Makowski, D., & Sperduti, M. (2022). Movie editing inuences spectators’ time perception. Scientific Reports, 12(1), Article 20084. https://doi.org/10.1038/s41598-022-23992-2 [in English].
Kovsh, O., & Kopachynskyi, O. (2023). Osoblyvosti montazhu v suchasnomu audiovizualnomu vyrobnytstvi: Spetsefekty ta perekhody [Features of editing in modern audiovisual production: Special effects and transitions]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production, 6(1), 105–117. https://doi.org/10.31866/2617-2674.6.1.2023.279255 [in Ukrainian].
Lambden, J. (2022). Film editing: Emotion, performance, story. Bloomsbury [in English].
Murch, W. (2001). In the blink of an eye: A perspective on film editing (2nd ed.). Silman-James Press [in English].
Pearlman, K. (2017). Editing and cognition beyond continuity. Projections, 11(2), 67–86. https://doi.org/10.3167/proj.2017.110205 [in English].
Pecheranskyi, I. P. (2024, April 18–19). Homo Informaticus ta poiava telehliadacha-tvortsia v tsyfrovu epokhu [ Homo informaticus and the emergence of the tv viewer-creator in the digital age]. In N. Riabukha (Ed.), Kultura ta informatsiine suspilstvo XXI stolittia [Culture and information society of the 21st century] [Conference proceedings] (Pt. 2, pp. 68–70). Kharkiv State Academy of Culture. https://ic.ac.kharkov.ua/nauk_rob/konfer/konfer/KIS-2024/KIS-2024_2.pdf [in Ukrainian].
Smith, G. M. (2003). Film structure and the emotion system. Cambridge University Press [in English].
Smith, M. (1995). Engaging characters: Fiction, emotion, and the cinema. Clarendon Press; Oxford University Press [in English].
Strizhkova, V., Wang, Y., Anghelone, D., Yang, D., Dantcheva, A., & Bremond, F. (2021, December 15–18). Emotion editing in head reenactment videos using latent space manipulation. In V. Štruc & M. Ivanovska (Eds.), 16th IEEE International conference on automatic face and gesture recognition [Conference proceedings] (Article 131). Institute of Electrical and Electronic Engineers. https://www-sop.inria.fr/members/Francois.Bremond/Postscript/valeriya-FG21.pdf [in English].
Zheliezniak, S. (2018). Evoliutsiia vyraznykh zasobiv kino. Chastyna 2: Khudozhni mozhlyvosti zvuku v kino; Montazh, prostir ta chas [Evolution of cinema expressive means. Part 2: Artistic capabilities of sound in film; Montage, time and space]. European Philosophical and Historical Discourse, 4(2), 89–95. https://ephd.cz/wp-content/uploads/2018/ephd_2018_4_2/16.pdf [in Ukrainian].
Zubavina, I. B. (2021). Ontolohiia virtualnoho prostoru. Ekranoznavchi zshytky [Ontology of virtual space. Screen recognition notebooks]. Helvetyka [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Артем Хроленко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор зберігає авторські права на статтю та одночасно надає журналу право її першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License.
Користувачі можуть вільно переглядати, читати, завантажувати статті з науковою та навчальною метою; поширювати їх, обов’язково зазначаючи авторство.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання в електронному репозитарії закладу вищої освіти/установи.