Стильове розмаїття українського церковно-монодійного співу (на прикладі жанру кондака)

Богдан Жулковський

doi:10.31866/2410-1176.51.2024.318360

Автор(и)

Богдан Жулковський Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна https://orcid.org/0000-0001-8435-5201

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1176.51.2024.318360

Ключові слова:

монодійний спів, жанр кондака, пападичний стиль, кондакарний стиль, київський наспів, грецький наспів, болгарський наспів

Анотація

Мета статті – виявити стильове розмаїття сакральної монодії Київської митрополії за понад тисячолітню історію розвитку (на прикладі жанру кондака).

Результати дослідження. Історію побутування кондака в українській церковно-співацькій традиції поділено на чотири періоди: 1) ХІ–ХІV ст. – мелізматичні кондаки фіксували в Кондакарях, а силабічні – у знаменних або ненотованих Мінеях і Тріодях; 2) XV – перша половина XVI ст. – кондаки записували виключно в ненотованих рукописах та стародруках; 3) від середини XVI ст. кондаки наявні в невменних і нотолінійних Iрмологіонах, а також у ненотованих Анфологіонах, Мінеях і Тріодях (містили спеціальні діакритичні символи); 4) від другої чверті ХІХ ст. піснесніви трапляються у нотованих Гласопіснцях, Напівниках, Простопініях та Піснословах (створених в Україні та за кордоном) і в ненотованих кодексах (Октоїхи, Мінеї, Тріоді Постові й Цвітні).

Наукова новизна полягає в: 1) констатації стильового розмаїття богослужбового співацького мистецтва Київської митрополії протягом її довготривалої історії; 2) обґрунтуванні тяглості та консеквентності процесу побутування монодійного співу на українських землях від Княжої доби до новітньої епохи; 3) визначенні стилів і наспівів, типових для українських кондаків (кондакарний і знаменний у добу Середньовіччя; київський, грецький і болгарський у ранньомодерну епоху; галицький та закарпатський у ХІХ–ХХІ ст.); 4) підтвердженні стильової спадковості між кондакарним (пападичним) стилем і болгарським наспівом, що наявний в українських нотолінійних Ірмологіонах; 5) зауваженні усної традиції передачі монодійних наспівів (на глас і подобен), котра існувала паралельно до писемної фіксації кондака упродовж всієї його історії.

Висновки. Попри значні зміни в ступені розспівності (мелізматичний, невматичний, силабічний), манері та способі виконання (респонсорний, гімнічний) і методах фіксації (невменний, нотолінійний, без нотації), кондаки зберегли монодійний склад, який допомагав вірянам «єдиними устами та єдиним серцем» оспівувати Бога.

Біографія автора

Богдан Жулковський, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Кандидат мистецтвознавства, доцент

Посилання

Antonowych, M. (1990). Ukrainische geistliche Music: ein Beitrag zur Kirchenmusik Osteuropas [Ukrainian Sacred Music: A Contribution to Church Music of Eastern Europe]. Komitee des Wissenschaftlichen Kongresses zum Millenium des Christentums in der Ukraine, Ukrainische Freie Universität [in German].

Bokshai, І. V., & Malinich, І. І. (Comps.). (1906). Tserkovnoe Prostopenіe [Church Simple Singing]. Ungvar" [in Church Slavonic].

Dol’nitskіi, І. (Comp.). (1894). Glasopesnets', ili Napevnik" tserkovnyi: Po obrazu obshchaishemu penіya Galitsko-Ruskikh" Tserkvei [Glasopesnets, or Church Chanter: According to the image of the general chant of the Galician-Russian Churches]. Tipografіya Stavropigiiskogo instituta [in Church Slavonic].

Doneda, А. (1999). Hyperstases’ in MS Kastoria 8 and the Kondakarian Notation: Relationscips and Interchangeability. In C. Troelsgård (Ed.), Palaeobyzantine Notations (Vol. 2, pp. 23–36). Brediusstichtung [in English].

Floros, C. (2009). The origins of Russian music: Introduction to the kondakarian notation. Peter Lang [in English].

Hannick, C. (2009). Le Kontakion dans l’histoire de la musique ecclésiastique byzantine [The Kontakion in the history of Byzantine ecclesiastical music]. Ostkirchliche Studien, 58, 57–66 [in French].

Ihnatenko, Ye. (2010). Poniattia "perevod" u konteksti ukraino-biloruskoho hretskoho "napivu" XVI–XVIII stolit [The concept of "translation" in the context of the Ukrainian-Belarusian Greek "half" of the 16th–18th centuries]. Journal of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 3(8), 86–98 [in Ukrainian].

Irmolohion (Supraslskyi) [Irmologion (Supraslsky)]. (1598–1601). (Fund 1 Rukopysni knyhy, Storage Unit 5391), Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv, Ukraine. https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000281 [in Old Slavonic].

Kachmar, M. (2015). Muzychna forma kondaka: Vid znaka do pryntsypu [Musical structure of kondak: From sign to music principle]. Ukrainian music, 4(18), 25–33 [in Ukrainian].

Levy, K. (1966). Die slavische Kondakarien-Notation [The Slavic Kondakaria notation]. In L. Mokrý (Ed.), Anfänge der Slavischen Musik [Beginnings of Slavic Music] (pp. 77–92). Verlag der Slowakischen Akademie der Wissenschaften. https://storage.ning.com/topology/rest/1.0/file/get/9126568254?profile=original [in German].

Lihus, O. M., & Lihus, V. O. (2019). Teoretychni aspekty problemy styliu v muzykoznavchykh doslidzhenniakh XX – pochatku XXI stolittia [Theoretical aspects of the style problem in the musicological research of the 20th – the beginning of 21st century]. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 40, 106–111. https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172685 [in Ukrainian].

Myers, G. (Comp.). (1994). The Lavrsky Troitsky Kondakar. Heron Press [in English].

Myers, G. (2009). A Historical, liturgical and musical exploration of kondakarnoie pienie: The deciphering of a medieval Slavic enigma (E. Toncheva & S. Kujumdzieva, Eds.). Cyrillo-Methodian Research Centre at the Bulgarian Academy of Sciences [in English].

Polotnyuk, І. (1902). Napevnik" Tserkovnyi: Po obrazu penіya Galitsko-Russkikh tserkvei [Church Chanter: Based on the singing of the Galician-Russian churches]. Tipografіya Dzhulyn’skogo [in Church Slavonic].

Reynolds, S. (1980). The Lesser Znamennyj and Kiev Chants their Carpathion Counterparts: The Stichiry Samohlasnyja [PhD Dissertation, University of Oregon] [in English].

Roccasalvo, J. L. (1985). The plainchant tradition of Southwestern Rus’: Kiev–Lviv–Subcarpathian Rus’ [PhD Dissertation, The Catholic University of America] [in English].

Shevchuk, O. (1995). Kyivskyi naspiv u konteksti bahatorozspivnosti (za materialamy pivchykh knyh XVI–XVIII stolit) [Kyiv chant in the context of multisong (based on the materials of half-books of the 16th–18th centuries)]. In A. Ivanytskyi (Ed.), Zbirnyk naukovykh i naukovo-metodychnykh prats kafedry folkloru ta etnohrafii [Collection of scientific and scientific-methodological works of the Department of Folklore and Ethnography] (pp. 86–107). Kyivskyi derzhavnyi instytut kultury [in Ukrainian].

Shevchuk, O. (2008). Serbski i bolharski redaktsii pivdennoslovianskykh pisnespiviv v ukrainskii i biloruskii tserkovno-spivatskii praktytsi XVII stolittia [Serbian and Bulgarian editions of South Slavic hymns in Ukrainian and Belarusian church singing practice of the 17th century]. Scientific Herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 78, 105–125 [in Ukrainian].

Terletska, L. (2010). Kondak "Vzbrannoi voievodi" u bohosluzhinni Tserkvy skhidnoho obriadu [Kondak "Elect Voivode" in the liturgy of the Church of the Eastern Rite]. Newsletter Precarpathian University. Art studies, 19–20, 185–195. http://lib.pnu.edu.ua/files/Visniki/visnyk-myst-2010-19-20.pdf [in Ukrainian].

Tsalai-Yakymenko, O. S. (2002). Kyivska shkola muzyky XVII stolittia [The Kyiv School of Music of the 17th Century]. Shevchenko Scientific Society [in Ukrainian].

Voznesenskii, I. (1891). Osmoglasnye rospevy trekh" poslednikh" vekov" Pravoslavnoi russkoi tserkvi: Ch. 2. Bolgarskіi rospev" [The Chants of the Octoechos of the last three centuries of the Orthodox Russian Church: Pt. 2. Bulgarian chant]. Tipografiya S. V. Kul’zhenko [in Church Slavonic].

Yurchenko, M. (2022). Rizdvianyi kondak "Diva dnes Presushchestvennoho razhdaiet" M. Lysenka: Tekhnichna kharakterystyka, vykonavski osoblyvosti [M. Lysenko’s Christmas kontakion "Today the Virgin gives birth to the Transcendent One": Technical Characteristics, Performance Features]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art, 5(2), 162–177. https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.2.2022.269645 [in Ukrainian].

Zhulkovskyi, B. Ye. (2015). Zhanr kondaka v ukrainskomu tserkovno-monodiinomu spivi XV–XIX stolit [The genre of kontakion in the Ukrainian ecclesiastic monody singing of the 15th–19th centuries] [PhD Dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music] [in Ukrainian].

Zhulkovskyi, B. Ye. (2019). Sakralna monodiia Vizantii ta Kyivskoi Rusi yak zasib dukhovnoho rozvytku molodi [The sacral monody of Byzantium and Kyivan Rus as a means of youth spiritual development]. Art and Education, 4(94), 2–6. https://doi.org/10.32405/2308-8885-2019-4-2-6 [in Ukrainian].

Zhulkovskyi, B. Ye. (2021a). Mizhzhanrova dyfuziia u pravoslavnii himnohrafii (na prykladi pisnespiviv troparnoi subsystemy) [Intergenred diffusion in orthodox hymnography (On the example of canticles of the troparion subsystem)]. Journal of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 1(50), 64–78. https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(50).2021.233116 [in Ukrainian].

Zhulkovskyi, B. Ye. (2021b). Retseptsiia hreko-vizantiiskoho papadychnoho ta kyievo-ruskoho kondakarnoho zhanrovykh styliv v ukrainskii sakralnii monodii XV–XXI stolit [Reception of Greco-Byzantine papadic and Kyivan-Ruthenian kondakarion genre styles in the Ukrainian sacred monody of the XV–XXI centuries]. Musicological Thought of Dnipropetrovsk Region, 2(21), 173–184. https://doi.org/10.33287/222135 [in Ukrainian].

Zhulkovskyi, B. Ye. (2022). Semitsko-syriisko-hretskyi kondak i kyievo-ruskyi kondakarnyi spiv u zakhidnoievropeiskii ta amerykanskii vizantynistytsi y paleoslavistytsi [Semitic-Syrian-Greek kontakion and Kyivan Rus kondakarion singing in Western European and American Byzantine and Paleoslavic studies]. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 28, 404–420. https://doi.org/10.15407/rksu.28.404 [in Ukrainian].