Естетика мобільного відео: мистецтвознавчі рефлексії

Анотація

Мета статті — естетико-мистецтвознавчий аналіз мобільного відеозапису як революційної технології в сучасному кіновиробництві та цифровій аудіовізуальній індустрії. Результати дослідження. З’ясовано, що цифрова трансформація аудіовізуального ландшафту поглибилася й набула нового масштабу в «епоху мобільності», свідченням чого є перетворення мобільного зображення на «естетичну фігуру нашого часу». Продемонстровано, що естетика мобільного відео, або «естетика Keitai», має кілька рівнів: по-перше, пікселізація зображення (естетика низької роздільної здатності) й зміщення уваги з візуальної якості на глибше розуміння ідентичності зображення (інтимні, безпосередні й буденні зображення), і, по-друге, вплив мобільних телефонів на мову тіла. Наукова новизна статті полягає в актуалізації та концептуалізації естетичної проблематики, пов’язаної з упровадженням мобільних технологій у кіновиробництво та «культурою рухомого зображення» в рамках українського мистецтвознавчого дискурсу. Висновки. Завдяки впровадженню та бурхливому розвитку технологій мобільного відеозапису з початку XXI ст., зокрема смартфонів, кіновиробництво перейшло з андеграундної та артхаусної практики на егалітарну кінопрактику. Це сприяло формуванню «культури рухомого зображення» та виникненню основних рис естетики, властивої мобільним медіа, враховуючи зміну парадигми — від домінантної «окулярцентричної» естетики до «тактильної» естетики, що ґрунтується на втіленій афективності. Завдяки мобільним пристроям запису відкривається альтернативний простір для аудіовізуальної творчості, а нова естетика, формат 3GP/MPEG4, підкреслює оригінальну якість продукту, що дозволяє глядачеві ідентифікувати себе з кінорежисером чи медіахудожником, а також стимулює інновації та демонструє потенціал мобільних медіа в рамках цифрового аудіовізуального ландшафту, що розвивається.